Багатодітність хрестителя, реформатора та будівничого держави Київська Русь Володимира Великого та його геніальна, але водночас фатальна, система управління створили ідеальний ґрунт для першої справжньої «Гри престолів» по-руськи. Це історія про владу, ревнощі, кровну помсту та про те, як державна система не витримала ваги родинних образ.
За літописними даними, у Володимира Великого було щонайменше 12 синів і 3-4 доньки від різних дружин. Це була не просто велика сім’я, а політична бомба уповільненої дії. Чому?
Як пояснює дослідник історії Акім Галімов, у ті часи держава сприймалася як власність роду, тобто династії Рюриковичів. Син князя мусив отримати свій «стіл» – місто чи землю для княжіння, збору данини, формування дружини. Це було не примхою, а правилом політичної системи, що гарантувало його статус та право на спадок.
Щоб уникнути суперечок за владу, Володимир впровадив нову систему: він заздалегідь «розсадив» своїх синів правити по руських містах, виділивши їм уділи — землі всередині Русі.
Механізм був простий і геніальний:
- Володимир править у Києві, зберігаючи центральну владу.
- Сини виступають у ролі «менеджерів» та управлінців на місцях.
- Кожен князь має власну адміністрацію, військо та право збирати данину.
- Частину зборів він надсилає до Києва, підтверджуючи свою лояльність і підлеглість.
Міста, як-от Полоцьк, Новгород, Туров, Смоленськ, перетворювалися на осередки державної влади, інтегруючись у єдину систему. На перший погляд, ідеальний план для управління величезною державою. Але сімейні драми зробили його крихким, як картковий будинок.
Ключовим пікантним фактом, який розколов систему, стала історія стосунків Володимира з однією зі своїх перших дружин – полоцькою княжною Рогнідою. Про неї ми знаємо із повісті Ррем'яних літ, що теж є сумнівним доказом, але вже як є.
У 970-х роках, під час боротьби за київський престол, Володимир взяв Полоцьк штурмом, убив князя Рогволда, двох його синів, а доньку Рогніду одружив на собі силою. Насильницький шлюб, народження синів (серед них був і Ізяслав) – усе це не зцілило родинної травми.
Одного разу вночі Рогніда спробувала вбити Володимира, керуючись помстою за батька і братів. Князь перехопив її руку і вирішив стратити дружину. Він наказав їй вбратися у святковий одяг і готуватися до смерті.
У цей драматичний момент, наче у кульмінації серіалу, на сцені з’явився їхній малолітній син Ізяслав. Згідно з літописом, хлопчик став між батьком і матір'ю, піднявши маленький меч, і промовив: «Батьку, ти тут не один!»
Це був сильний натяк: Ізяслав не лише захисник матері, але й потенційний месник. Володимир не став карати Рогніду смертю, але відіслав її разом із сином до її батьківщини – у Полоцьк, виділивши їм цей уділ.
На той момент рішення Володимира здавалося мудрим компромісом. Але після його смерті це обернулося фатальною помилкою. Чому? Дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: