Заступник керівника відділу ДБР з розслідування злочинів під час Майдану Олександр Юрчук та старший слідчий Андрій Рубан дали досліднику історії Акіму Галімову інтерв'ю, де розкрили нові, просто шокуючі, подробиці. І вони прямо вказують на московських «кураторів» цієї кривавої бійні.
Варто почати з 8 січня 2014 року. Саме в цей день набув чинності наказ МВС про затвердження положення про спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки Беркут. Здавалося б, ну, чергове «Положення про спеціальний підрозділ міліції», однак Акім Галімов наголошує, що за довгою бюрократичною назвою ховався простий, але дуже вагомий, факт:
«З цього моменту співробітникам Беркуту офіційно дозволялося застосовувати силу, спецзасоби і вогнепальну зброю проти майданівців. Цікаво, що це співпало з другим візитом в Україну російських ФСБшників», - розповів Акім Галімов.
Слідчий Олександр Юрчук розповів, що ця друга делегація з москви – шість осіб, на чолі з тим самим генерал-лейтенантом, начальником управління ФСБ РФ, який вже приїздив раніше – навідалася до нас 26-29 січня 2014 року:
«Цього разу вони знову ж таки проводили наради за участі керівництва Служби безпеки України, та Міністерства внутрішніх справ України. Але якщо у грудні мова йшла лише про інформаційну війну, то вже у січні йшлося про практичні заходи щодо придушення акції протесту силовими методами».
І тут ми підходимо до одного із страшних епізодів Революції Гідності, який трапився 18 лютого. Напередодні пекла, 17 лютого 2014 року, за словами старшого слідчого ДБР Андрія Рубана, за вказівкою керівництва МВС, командир полку «Беркут» у Києві організував видачу набоїв. Цей смертоносний «комплект» було видано кожному регіональному підрозділу «Беркут», який був відряджений до Києва. І це були не просто якісь там патрони.
«Набої були в тому числі і зі свинцевою металевою картеччю, світлошумові газові гранати, які були завезені з російської федерації. Ну і, власне, ці набої були використані вдень 18 лютого 2014 року і в ніч на 19 лютого під час проведення, так званої, антитерористичної операції», - додав Андрій Рубан.
Це було не просто постачання, а пряма допомога у зброї для вбивства. А тодішнє Міністерство внутрішніх справ України, яке видавало ці набої, чудово розуміло наслідки.
«Вони знали, що ці працівники міліції мають досвід стрільби з помпових рушниць. Вони знали, що постріл металевою свинцевою картеччю напевне вб'є або тяжко поранить людину. Це було зроблено для того, щоб стрільба мала максимальний ефект. Щоб штурм і протидія протестам досягли результату: мітингувальники були розігнані, а акції протесту – припинені в центральній частині столиці», - однозначно відповів Андрій Рубан.
Майданівці не знали, що силовики вже фактично отримали дозвіл на їхнє вбивство. Для них 18 лютого почалося з мирної ходи. Більше подробиць про розслідування розгону людей на Майдані у 2014 році, і що ще відомо станом на сьогодні, дивись в проєкті дослідника історії Акіма Галімов просто зараз:
Читай також:
- Мародери в погонах: як НКВС грабувало «ворогів народу», а потім відправляло їх до Биківнянського лісу?
- Україна могла втримати Крим: російські військові мали наказ відступати у разі спротиву українців
- Три категорії смерті: кого НКВС відправляв у Биківнянський ліс — і чому саме цих людей боявся Сталін?