Совєти закрили їй виїзд за кордон, вона витратила усі свої статки, але змогла зберегти головне — неймовірне благородство душі та людську мудрість. Опинившись за залізною завісою, вона стала викладати у Львівській консерваторії. Через хвору ногу їй згодом дозволили проводити заняття просто вдома, і ці уроки стали для її студентів справжньою школою життя.
Як розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Галімов, один із її вихованців, народний артист України Михайло Гринишин, згадував, що колишня суперзірка ставилася до своїх учнів як до рідних дітей, яких у неї ніколи не було. Вона чудово розуміла, в яких злиднях живуть студенти в повоєнні роки, тому постійно намагалася тишком пригостити їх якимись домашніми смаколиками.
Але найважливішим був її психологічний підхід до мистецтва. Гринишин пригадував, як одного разу прийшов на заняття абсолютно розбитим через дрібні життєві неприємності. Соломія Амвросіївна миттєво зчитала його емоційний стан, зупинила урок і дала пораду, яку варто запам'ятати кожному:
«Якщо настрій поганий, не можна займатися мистецтвом. Треба перетерпіти, перечекати».
Того дня вони взагалі не займалися вокалом — примадонна просто розмовляла з хлопцем, допомагаючи йому подолати душевний біль, який так добре знала сама.
Свій останній концерт вона дала у 77 років. Вона вийшла на сцену, спираючись на палицю, але щойно залунала музика — перевтілилася і ніби стала вищою на зріст.
«А завершила концерт так, як робила це під час світових гастролей, — розповів Акім Галімов, — виконала українські народні пісні під власний акомпанемент».
Як українська примадонна Соломія Крушельницька витягла Джакомо Пуччіні з петлі ганьби, дивись у проєкті Акіма Галімова:
Читай також: