У Лебедині розгорнули справжній каральний конвеєр для тих, хто наважився підтримати Івана Мазепу або просто опинився «не з того боку» імперського гніву. Точну кількість жертв історики не можуть вирахувати й досі — цифри різняться, але масштаб жаху не викликає сумнівів. Про деталі цієї маловідомої сторінки нашої минувшини розповів історик, відомий за проєктом «Комік плюс історик», Євген Мурза у розмові з дослідником історії Акімом Галімовим.
Це не була звичайна військова розправа над бунтівниками. Російська каральна машина працювала значно ширше і під удар потрапили абсолютно всі верстви населення
«Є документи, які свідчать про соціальний спектр: ця акція мала каральний характер і була спрямована не лише проти козаків. Знаєте, як зазвичай — козаки повстали, їх карають як військовий стан. Все ніби логічно для тих часів, але у Лебедині страчували війтів, міських голів, сотників, духовенство і навіть посполитих — звичайних міщан та селян», — наголошує Євген Мурза.
Це була свідома акція залякування, мета якої — випалити саму думку про спротив. Якщо у Речі Посполитій карали «бунтівне військо», то тут нищили структуру українського суспільства як таку. Виявилося, що бути просто мирним мешканцем або священником не означало бути в безпеці.
На фоні тотального знищення виникає логічне питання: як за таких умов Сумам вдалося вціліти і не розділити долю спалених міст?
Більше подробиць про те, як козацькі центри виживали під тиском імперії, дивіться у новому випуску проєкту Акіма Галімова:
Читай також: