Мова йде про річку Дніпро, яка на більшій своїй довжині давно перестала бути річкою. Еколог Вадим Манюк з Дніпровського національного університету пояснює, що те, що ми називаємо Дніпром, це здебільшого водосховище, штучна водойма, яка не має нічого спільного з живою річкою.
Історія цих змін розпочалася в середині минулого століття. Дослідник історії Акім Галімов розповів, що Дніпро став жертвою амбітного та безпрецедентного за своїм абсурдом проєкту, відомого як сталінський план перетворення природи. Мета була вражаючою: радянська влада хотіла змінити клімат на 120 мільйонах гектарів, щоб прискорити економічний розвиток. У рамках цього плану в 1950-х роках на річках Волга, Дон і Дніпро почали будувати потужні гідроелектростанції, створюючи цілий каскад. Каховська ГЕС стала другою у цій ланці.
Будівництво Каховської ГЕС стало не лише інженерним досягненням, але й актом насильства. Заради створення водосховища були затоплені 90 населених пунктів, а близько 34 000 людей були примусово переселені зі своїх домівок. Для радянської пропаганди це було тріумфом: електроенергія, зрошення степів, вода для Криму.
«Це була трагедія для місцевих громад, чий традиційний уклад життя назавжди зник під водою», - зазначає Акім Галімов.
Але історія зробила несподіваний поворот у 2023 році. Підрив росіянами Каховської дамби став трагедією, але одночасно і шансом на відновлення для цих земель. Річка, яка була прихована під товщею води десятиліттями, почала повертатися до свого природного стану. Еколог Вадим Манюком описує це як дихання живої річки:
«Ці піщані коси, мілини, глибокі протоки між ними – це все зараз дихає, живе. А коли тут буде повінь, пісок вкриється водою, русло оновиться, і це дасть початок новому життю, як це і було сотні років тому»
Знищення дамби відкрило нам очі на те, яким насправді був Дніпро до того, як його перетворили на штучне море. А от що знайшли на висохлому дні річки, розповів у своєму проєкті дослідник історії Акім Глімов:
Читай також: