Ватажка ЛНР бачили в Росії

Спецкор

Прихильники Ігоря Плотницького заявляють: це не втеча, а робоча поїздка.

Ватажок ЛНР Ігор Плотницький таки втік до Росії. Вчора зранку, як повідомляють російські ЗМІ, він вирушив в напрямку пункту пропуску Ізварине, що на російському кордоні. З собою Плотницький захопив свій почет із адміністрації, не забув забрати й всю готівку з республіки. Місцевим пенсіонерам вже заявили, що грошей не буде до кінця року.

Хоча й у адміністрації пояснюють: це ніяка не втеча, а звичайна робоча поїздка.

Луганськ масово полишають люди

Озброєні бойовики на вулицях залишились. "Зелених чоловічків" вистачає по всьому місту, а от в деякі райони Луганська не пускають навіть місію ОБСЄ. Ігор Корент запевняє: російські спецпризначенці тут лише для підтримки порядку. Соратникам Плотницького ватажок тамтешньої міліції продовжує погрожувати арештами, а його самого псевдоочільника ЛНР офіційно звинувачує у зраді.

Вже близько місяця Корнет та Плотницький обвинувачують один одного у співпраці з українською владою, але насправді ділять награбоване та канали контрабанди, як повідомляють експерти.

Окуповане місто напівпорожнє. Одні масово залишають місто, інші намагаються не виходити з будинків.

Більше новин з епіцентру подій розкаже Спецкор на 2+2!

Навколо масонів стільки туману, що розгледіти за ним реальних людей майже неможливо. Здається, що вони — герої голлівудських трилерів про світову змову, а не реальна організація з багатовіковою історією.
Поки ми переймаємося глобальним потеплінням, на нашому континенті існує місце, яке просто проігнорувало всі кліматичні катастрофи останніх десяти мільйонів років.
Коли чуєш слово «масони», уява малює картинки з пригодницьких фільмів: похмурі підземелля, люди в каптурах, дивні знаки та змови, що вирішують долі цілих народів. 
Коли місто під ударом, сила не лише у м’язах, а у відвазі та рішучості...
Під товщею води Чорного моря, якою ми звикли милуватися з набережних, ховається механізм, здатний перетворити сучасне сталеве судно на купу брухту за лічені хвилини. І мова не про шторми, до яких усі звикли.