Двори українських міст захаращують тисячі покинутих власниками машин

Спецкор

Вибух в салоні покинутої машини у дворі багатоповерхівки у Києві привернув увагу до занедбаних автівок, що масово захаращують українські двори.

Щороку з державної реєстрації знімають 13,5 тисяч старих авто. Фактично, списаних машин має бути втричі більше. Решта стоїть по дворах і загрозливо поблискує своїми заіржавілими кузовами. Лише у Києві, за приблизними підрахунками, їх приблизно 5 тисяч.

Власники того металобрухту на колесах утилізувати свої автоскарби не поспішають. Зазвичай вони живуть поруч і уникають запитань про майбутнє свого іржавого коня. Ані продавати, ані здавати на брухт той автомотлох вони не збираються, викинути шкода, а викладати гроші за ремонт ніхто не бажає. Тим часом автохлам у дворі не раз стає об’єктом цікавості місцевих дітлахів.

В Одесі рятують людей від рабства

Міські служби чіпати ті автівки права не мають, можуть тільки написати власникам, навіть якщо їхні автомобілі стоять на водоканальних мережах та теплотрасах і заважають роботі.

Утилізувати старі автомобілі в Україні мали б розпочати ще п’ять років тому. Керувати процесом довірили Міністерству екології, проте поставити процес на конвеєр так і не змогли. Покинутий у дворі автомобіль має бути евакуйований на штрафмайданчик. Якщо за шість місяців ніхто не звернеться, він має бути об’явлений безхозним та реалізуватися як металобрухт.

Більше новин з понеділка по п'ятницю о 18:15 у програмі Спецкор на 2+2. 




У тропічних лісах Південно-Східної Азії живе примат, який візуально нагадує суміш кількох різних тварин. Довгоп'ят має розмір звичайного щура, вуха кажана, міцні задні лапи кенгуру та величезні очі сови. 
Юнак щойно закінчив коледж, як вулицями його рідного міста рушили російські колони. Рішення взяти до рук зброю стало миттєвим.
Бен Бреме та Ешлі Стобарт з Канади зробили те, на що більшість ніколи не наважиться. В один день вони продали будинок, автомобіль, залишили роботу і повністю перенесли своє життя на яхту. 
Нічний ліс приховує багато явищ, які протягом віків формували місцевий фольклор. Коли людське око звикає до повної темряви, можна помітити, як старі пні або повалені дерева м'яко пульсують зеленим світлом.