Росія почала використовувати літературу, як засіб пропаганди, ще за часів царів. Визначні літературні постаті рф, такі як Пушкін, Достоєвський, Карамзін, Толстой та інші стали придворними пропагандистами, активно задіяними у створенні іміджу імперії. Вони були використані для формування міфу про велич російської культури, що залишалася «недоторканою» та «непорушною» для всіх.
Насправді ж, уся російська культура – це штучне утворення, в яке колись влили неймовірну купу золота, щоб створити першу в росії пропагандистську машину. І коли в Україні почали зносити пам'ятники російським митцям та діячам, навіть опозиційна ліберальна спільнота в росії, яка нібито виступає проти путіна, почала нити, що це «злочин проти людяності».
Тож, розкриття міфів про «велич» російської культури є важливим етапом для розуміння історії та виправлення перекручень в уявленнях про минуле. Це сприятиме формуванню нового світогляду, позбавленого впливу пропагандистської спадщини рф.
Але як стало можливо, що культура, яка не має ані періоду античності, ані середньовіччя, ані ренесансу чи навіть бароко раптом стала світовим трендом і згадується винятково зі значенням «велікоє»?
Подробиці – в проєкті «Обережно! Фейк!» просто зараз:
Loading...
Читай також: