Кремль злякався нового Майдану: як в Грузії відреагували на новоприйнятий закон про «іноагентів»?

Обережно! Фейк

Російська пропагандистська машина активізувалася …

У Грузії нещодавно спалахнули масові протести проти нового закону про «іноагентів». 14 травня проросійські політичні сили ухвалили цей закон, незважаючи на багатотисячні мітинги. Грузинський народ вийшов на вулиці, висловлюючи своє незадоволення та бажання зупинити дрейф країни в напрямку росії.

Закон про «іноагентів» викликав хвилю обурення серед громадян. Протестувальники звинувачують владу в копіюванні російських репресивних методів. На вулицях Тбілісі зібралися тисячі людей, вимагаючи відміни закону та захисту демократії.

На тлі цих подій активізувалася російська пропагандистська машина. Телеканал «Звізда», що належить міністерству оборони росії, випустив сюжет, у якому звинувачує у підбурюванні протестів у Грузії… бандерівців. У сюжеті демонструються плакати на стінах парламенту Грузії з портретом на блідо-блакитному тлі, які пропагандисти видали за зображення Степана Бандери.

Проте розслідування показало, що це зовсім не Бандера. На оригінальній фотографії, зробленій того ж дня, видно, що на постері зображений грузинський поет-символіст Тиціа Табідзе. Він є одним з головних символів політичних репресій 1937 року, коли його заарештували та розстріляли за нібито співпрацю з іноземною розвідкою.

Таким чином, використання портрета поета, засудженого до смерті за співпрацю з іноземною розвідкою, стало зрозумілою алюзією для противників закону про «іноагентів».

Більше про це дивись у проєкті «Обережно! Фейк» просто зараз:

Loading...

Дивись прем’єрні випуски проєкту «Обережно! Фейк» в ефірі 2+2 щопонеділка о 18:00!

Читай також:

Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.
Понад шість століть Мачу-Пікчу стоїть високо в Андах, ігноруючи закони сучасної інженерії та руйнівну силу природи. 
Музеї зазвичай асоціюються з тишею, історією та повагою до минулого…
Світ звик думати, що велика війна — це те, що відбувається десь далеко або лише в підручниках історії. Проте сьогодні на мапі Європи є точка, де напруга відчутна майже фізично. 
Ми звикли думати, що історія — це лише нескінченні битви та переділ кордонів, але справжні революції часто відбуваються в кабінетах писарів та майстернях іконописців.