Знайдено найбільше генеалогічне дерево, побудоване на основі давньої ДНК, яке розкриває життя та стосунки людей неолітичного суспільства, що існувало 6700 років тому. Дослідження, проведене на місці кладовища «Les Noisats» у Франції, відзначає появу землеробства як ключового фактору, що змінив соціальні звичаї та більш витончену шлюбну гру. Про це пише видання Iflscience, посилаючись на журнал Nature.
Вчені аналізували геноми та дані мітохондріальної ДНК, що дозволило створити два масивних родоводи, з яких один поєднує 64 особини протягом семи поколінь, що робить його найбільшим у своєму роді. Виявлено, що суспільство було моногамним, докази полігамії були відсутніми.
Реконструйоване генеалогічне дерево найбільшої генетично спорідненої групи в Гурги. Фото: Олена Плейн; відтворене з дозволу Університету Бордо/PACEA
«Батько-засновник» кладовища був визначений як VIP-особа, яка сиділа на вершині найбільшого генеалогічного дерева, і якого знайшли похованим поруч із жінкою, від якої команда не змогла отримати генетичні дані. Очевидно, він мав велике значення, оскільки те, як його кістки були поховані, вказувало на те, що він помер і був похований десь в іншому місці, але його ексгумували і знову поховали у Франції поруч з невстановленою жінкою.
Материнські лінії та ізотопи стронцію вказують на те, що жінки приходили з різних місць і обмінювалися між поселеннями. Сцена знайомств 6700 років тому була мінливою та широко поширеною. Також дослідження підтвердило стабільні умови здоров’я та харчування в той час.
«Це мрія кожного антрополога та археолога, яка відкриває новий шлях для вивчення стародавнього людського минулого», - підсумував старший автор дослідження Вольфганг Хаак з Інституту еволюційної антропології Макса Планка.
Знання про життя та стосунки неолітичного суспільства допомагають краще зрозуміти еволюцію людства та соціальні зміни, які відбулися тисячі років тому.
Читайте також: