«Запорізький месник»: 19-річний хлопець один знищив шість російських літаків СУ-25 та крилату ракету

Українські захисники – найкращі…

Українські захисники – найкращі! Кожен із них заслуговує звання «героя України». А у деяких такі нагороди вже є. Як от, наприклад, у 19-річного строковика Національної гвардії України. Він разом зі своєю вірною «подружкою» ПЗРК «Ігла» виконує бойові завдання захищаючи українське небо на Запорізькому напрямку. Цього хлопця у соцмережах українці вже прозвали «Запорізьким месником».

«Мене стали так називати після того, як я знищив три літаки. В принципі мені подобається, моїм товаришам також. Але головне, що це має результати – менше ворожих літаків руйнуватимуть наші міста, а їхні пілоти знатимуть, що їхній виліт може бути останнім», – зазначає боєць.

А нещодавно нещодавно нацгвардієць підбив ще два літаки противника. Окрім того, 16 липня близько десятої години вечора йому вдалося збити крилату ракету, а  вже на ранок наступного дня він поповнив свою скарбничку збитих літаків ще однією «сушкою»!

Зараз на рахунку гвардійця вже 6 ворожих літаків «СУ-25» та одна крилата ракета окупантів. Пишаємося нашим захисниками та чекаємо на нові знищені ворожі цілі!

Слава українським захисникам!

Читайте також:

Скарби минулого часто мовчать на полицях музеїв, але іноді вони здатні заговорити у прямому сенсі цього слова. 
Він здійснив революцію в авіабудуванні, а радянська влада десятиліттями витирала його ім’я з історії. Попри це, він вперто називав себе росіянином, хоча був українцем.   
Історія Афону оповита особливою тишею, яка зберігає спогади про перших ченців…
Українська хата ніколи не була просто спорудою з дерева та глини. Для наших предків це був справжній храм, де кожен куток мав своє сакральне значення, а звичайні побутові речі наділялися магічною силою. 
16 липня 1945 року о 5:29 ранку в пустелі Нью-Мексико офіційно скінчилася епоха старої війни і почалося щось значно страшніше. У Хорнада-дель-Муерто успішно випробували «Трініті», першу в історії людства плутонієву бомбу.
Фінський режисер Петрі Лу Кайнен одного дня зрозумів, що власні речі починають його душити.