Фортеця чи гробниця? Археологи розкрили призначення знайденої в Юдейській пустелі 2200-річної піраміди 

Еміль Аладжем, Управління старожитностей Ізраїлю

Вона розташована неподалік Нахаль-Зогар, за 20 кілометрів від легендарної Масади.

Відкриття цієї 2200-річної піраміди стало справжньою сенсацією для наукового світу. Дослідники з Управління старожитностей Ізраїлю (IAA) спочатку припускали, що перед ними – давня гробниця. Проте, ретельні розкопки розкрили зовсім іншу картину. Величезна кількість артефактів, серед яких сувої папірусу, бронзові посудини, фрагменти меблів, монети та текстиль, свідчать про те, що ця споруда мала зовсім інше призначення.

«Спочатку ми думали, що це місце може бути просто гробницею, але коли ми розкрили більше, ми розпізнали форму оригінальних стін, що змусило нас ідентифікувати це як вежу чи фортецю елліністичного періоду», – пояснює доктор Ейтан Кляйн, співкерівник розкопок.

Ймовірно, ця пірамідальна споруда слугувала фортецею, що охороняла важливий торговий шлях, який з’єднував Едом (сучасну Йорданію) з Газою. Можливо, вона також виконувала роль пункту збору податків для чиновників Птолемеїв, грецької династії, яка панувала в регіоні в той час.

Еміль Аладжем, Управління старожитностей Ізраїлю

Розкопки стали частиною масштабного проекту, розпочатого вісім років тому, метою якого є захист археологічних пам’яток Юдейської пустелі від грабежів та незаконних розкопок. Завдяки цьому проекту, фінансованому Міністерством спадщини та IAA, було досліджено 180 кілометрів скель та виявлено близько 900 печер, з яких було вилучено тисячі артефактів.

Серед найцінніших знахідок – грецькі написи на папірусі, які, можливо, є податковими документами, а також велика кількість монет періодів Птолемеїв та Селевкідів. 

«Знайти письмові записи такого давнього часу – це дуже рідко і мрія кожного археолога», – зазначає Кляйн.

Незважаючи на те, що місце було частково розграбоване, археологам вдалося відновити різноманітні органічні та неорганічні артефакти, включаючи дерев’яні знаряддя праці та текстиль. Монети, викарбувані за часів Антіоха IV Епіфана, ключової фігури в історії Хануки, вказують на те, що споруда використовувалася протягом 3-го та початку 2-го століть до нашої ери.

Проте, причини, чому ця споруда була покинута, залишаються невідомими. Можливо, це сталося внаслідок війни або стихійного лиха.

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.