Проте понад 7000 років тому тут були вода, трава та невеликі людські поселення. Саме в цьому давньому зеленому ландшафті люди створили загадкове кам’яне коло, яке, ймовірно, допомагало їм орієнтуватися за небом і стежити за зміною сезонів.
Перші сліди давнього життя в районі Набта-Плайя археологи почали знаходити під час експедицій Фреда Вендорфа у 1960-х роках. Тут виявили кам’яні знаряддя, кераміку, намиста, кістки тварин, фрагменти рослин і залишки вогнищ. Усе це свідчило, що люди не просто проходили через цю територію, а жили тут і пристосовувалися до мінливого клімату.
У 1973 році бедуїнський провідник показав дослідникам кілька великих каменів на висохлому дні стародавнього озера приблизно за 100 кілометрів від Нілу. Спочатку вчені припускали, що вони могли з’явитися природним шляхом. Подальші дослідження показали: камені були встановлені людьми.
- Камені, які «дивилися» на небо
На початку 1990-х років археологи дослідили кругову композицію детальніше. Виявилося, що окремі камені утворюють певні лінії, орієнтовані на точки горизонту.
Дослідник археоастрономії Дж. МакКім Малвілл припускає, що споруда могла бути пов’язана зі спостереженнями за небесними тілами та сонячним календарем. Серед об’єктів, із якими пов’язують орієнтацію каменів, називають:
- Сіріус;
- Арктур;
- Альфа Центавра;
- пояс Оріона.
Особливість знахідки в тому, що положення цих зірок на небі за тисячоліття змінилося. Дослідники порівняли їхнє розташування з орієнтацією каменів і дійшли висновку, що композиція могла відповідати небесній картині часів її створення.
Коло також могло мати практичне значення. Давнє озеро відбивало зоряне небо, а спостереження за небесними світилами допомагали людям визначати сезонні зміни та періоди дощів.
Сахара, якої більше не існує
Набта-Плайя нагадує, наскільки сильно змінився клімат цього регіону. У період голоцену західна частина сучасної Сахари була значно вологішою. Тут паслася худоба, росли рослини, а люди могли залишатися на одному місці протягом тривалого часу.
Археологи пов’язують мешканців Набта-Плайя з кочовою культурою, для якої худоба мала особливе значення. Про це свідчать і поховання: в одній із могил знайшли повний скелет корови, що може вказувати на проведення ритуалу.
Згодом клімат став посушливішим. Приблизно до 3000 року до нашої ери люди залишили цей район, а колись повноводні озера зникли. Кам’яне коло залишилося серед пустелі, зберігши свідчення про час, коли Сахара була зовсім іншою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Київ міг отримати метро ще у 1884 році: чому проєкт назвали «дорогою до диявола»?
- 472 чи 423: чому навіть Нью-Йорк не може точно порахувати свої станції метро?
- Футболка: нижня білизна для холостяків, яка підкорила світ завдяки армії