«Якщо ви пережили вибух, то далі житимете»: вчений розповів про особливості радіації та її наслідки

Путін продовжує лякати світ ядерною зброєю…

Путін продовжує лякати світ ядерною зброєю і запевняє, що якщо вважатиме за потрібне, то застосує її в Україні. На жаль, неможливо спрогнозувати дії божевільного диктатора, тому уряди деяких країн, в тому числі і нашої, опублікували алгоритм дій для населення у разі ядерного удару. Проте поспішили заспокоїти, що такий розвиток подій малоймовірний.

Еспресо вирішило поспілкуватися з магістром у галузі телекомунікацій і радіосистем, який вивчав питання радіації та радіоактивності Романом Павлюком. Вчений запевнив, що якщо людина вижила в перші хвилини після ядерного удару, то існує велика ймовірність того, що вона житиме далі:

«Якщо був вибух і після цього ви живі, дихаєте – то 99%, що ви далі виживете. Якщо ви пережили удар, пройшло кілька хвилин, немає у вас на тілі опіків. Якщо я живу, то скоріше за все, я буду жити далі. Якщо почитати статистику Хіросіми, то найбільша кількість людей померла в момент удару і від опіків. Якщо ви сховалися в будь-яку шпарину і вас пронесло - не спекло шкіру і так далі - ви будете жити. Отримати височезні рівні радіації, які реально викличуть гостру променеву хворобу при ядерному ударі - це треба себе сильно виставити на радіоактивний пил. Треба йти в епіцентр і стоплений бетон зібрати руками».

Не варто сильно хвилюватися, проте з божевільними сусідами завжди треба бути напоготові.

Читайте також:

Фото: uatom.org

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.