«Якщо ви пережили вибух, то далі житимете»: вчений розповів про особливості радіації та її наслідки

Путін продовжує лякати світ ядерною зброєю…

Путін продовжує лякати світ ядерною зброєю і запевняє, що якщо вважатиме за потрібне, то застосує її в Україні. На жаль, неможливо спрогнозувати дії божевільного диктатора, тому уряди деяких країн, в тому числі і нашої, опублікували алгоритм дій для населення у разі ядерного удару. Проте поспішили заспокоїти, що такий розвиток подій малоймовірний.

Еспресо вирішило поспілкуватися з магістром у галузі телекомунікацій і радіосистем, який вивчав питання радіації та радіоактивності Романом Павлюком. Вчений запевнив, що якщо людина вижила в перші хвилини після ядерного удару, то існує велика ймовірність того, що вона житиме далі:

«Якщо був вибух і після цього ви живі, дихаєте – то 99%, що ви далі виживете. Якщо ви пережили удар, пройшло кілька хвилин, немає у вас на тілі опіків. Якщо я живу, то скоріше за все, я буду жити далі. Якщо почитати статистику Хіросіми, то найбільша кількість людей померла в момент удару і від опіків. Якщо ви сховалися в будь-яку шпарину і вас пронесло - не спекло шкіру і так далі - ви будете жити. Отримати височезні рівні радіації, які реально викличуть гостру променеву хворобу при ядерному ударі - це треба себе сильно виставити на радіоактивний пил. Треба йти в епіцентр і стоплений бетон зібрати руками».

Не варто сильно хвилюватися, проте з божевільними сусідами завжди треба бути напоготові.

Читайте також:

Фото: uatom.org

Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...