Саме така історія стала поворотною точкою для науки про мозок і особистість. Фінеас Гейдж, звичайний бригадир на залізничному будівництві, навіть не здогадувався, що одного дня його життя стане основою для розуміння того, як тісно наш характер пов'язаний зі станом мозку.
- Нещасний випадок, який увійшов в історію
13 вересня 1848 року під час робіт на будівництві в американському штаті Вермонт стався неочікуваний вибух. Металевий стрижень довжиною близько метра та завтовшки у 3,2 сантиметра, викинутий вибухом, наскрізь прошив голову Фінеаса. Він увійшов у ліву щоку, пройшов крізь мозок і вийшов через верхню частину черепа. Стрижень, за словами очевидців, був «вимазаний кров’ю та мозком» і впав за кілька метрів від місця події.
На диво, Фінеас не лише вижив — він зміг самостійно підвестися та розмовляти. Проте справжня драма почалася згодом. Його колеги та знайомі швидко помітили: це вже не той Фінеас, якого вони знали.
Доктор Джон Мартін Харлоу, який лікував Гейджа, зафіксував разючі зміни в його характері. Колись зібраний, відповідальний і врівноважений чоловік став різким, грубим і нетерплячим.
Описуючи стан пацієнта, Харлоу писав: «Він уривчастий, неповажний, вдаючись часом до найгрубішої ненормативної лексики (що раніше не було його звичкою), виявляючи лише незначну повагу до своїх товаришів, не терплячи стриманості чи поради, коли це суперечить його бажанням… Його друзі та знайомі сказали, що він більше не Гейдж».
Таке радикальне перетворення стало для науки першим яскравим прикладом того, що пошкодження певних ділянок мозку змінює особистість людини. У випадку Гейджа це була орбітофронтальна кора лобової частки — зона, яка відповідає за емоції, самоконтроль і соціальну поведінку.
- Шлях до суперечливої лоботомії
Відкриття, зроблені завдяки історії Фінеаса, мали далекосяжні наслідки. Вони проклали шлях до розвитку нових методів лікування психічних захворювань, хоча не завжди гуманних.
У XX столітті в медичній практиці набула популярності лоботомія — метод, що полягав у руйнуванні зв'язків лобової частки мозку. Лікарі сподівалися таким чином полегшити страждання пацієнтів із важкими психічними розладами. Проте часто така процедура забирала у людей не тільки симптоми хвороби, але й частину їхньої особистості.
Історія Фінеаса Гейджа доводить: мозок — це не просто «комп'ютер», який керує тілом. Він — основа того, ким ми є. Пошкодження кількох сантиметрів тканини здатне перекроїти характер, змінити звички та навіть зруйнувати саму сутність людини. Саме завдяки цій трагічній історії наука зробила гігантський крок уперед у розумінні складної природи людської особистості.
Читай також: