Нові дослідження змінюють уявлення про наших предків, показуючи їх у несподіваному світлі.
Генетики з Інституту еволюційної біології в Барселоні вивчили останки мисливців-збирачів, знайдені ще у 2006 році у печерах північно-західної Іспанії. Два скелети, які отримали назви La Brana 1 і 2, добре збереглися завдяки прохолоді та темряві печери. Дослідники отримали зразок ДНК і реконструювали геном одного з давніх європейців. Результати вразили навіть досвідчених науковців: ранні жителі Європи мали темну шкіру та чорне або коричневе волосся, проте їхні очі були блакитними.
Це відкриття суперечить попереднім уявленням. Вважалося, що світліша шкіра з’явилася одразу після того, як люди мігрували з Африки близько 45 тисяч років тому, щоб краще засвоювати вітамін D у регіонах з низьким рівнем ультрафіолету. Проте виявилося, що навіть після тисяч років у Європі шкіра залишалася темною.
Ще один цікавий аспект дослідження — звички харчування та фізіологія давніх європейців. Геном показав, що їхній раціон базувався на багатому протеїні, а здатність перетравлювати лактозу та крохмаль з’явилася значно пізніше, коли суспільства почали вести осілий спосіб життя та впроваджувати сільське господарство.
Скандинавський слід у генетиці виявився також несподіваним: стародавні європейці генетично були найближчими до сучасних шведів та фінів. Поєднання темної шкіри та блакитних очей створює образ людей, який на перший погляд здається фантастичним, але він точно відповідає даним ДНК.
Наша історія набагато складніша, ніж здається, і зовнішність давніх європейців — це яскравий приклад того, як наука здатна розвінчати старі уявлення і відкрити нові горизонти. Темна шкіра, блакитні очі, висока адаптація до суворих умов — пращури сучасних європейців були іншими, ніж ми собі уявляли, і це відкриття лише додає інтриги у вивчення нашого походження.
Читай також: