Вона рятувала окупантів, але шанс на життя їй дали українські бійці: сповідь полоненої медикині, яку на полі бою кинули вмирати росіяни

«Мы своих не бросаем» – черговий міф рашистів…

Жінка добровольцем пішла на війну в Україну і на своєму досвіді переконалася, що «мы своих не бросаем» – черговий міф рашистів. Про це повідомляє Служба безпеки України.

У першому ж бою їхню штурмову бригаду розбили ЗСУ, а росіяни залишили фельдшерку стікати кров’ю на полі бою… І це при тому, що вона мала рятувати життя іншим.

«Обіцяли, що таки заберуть... Я почала просити, щоб хоч якось закинули аптечку, бо піпешки закінчилися (комплекти під першу медичну допомогу, - прим.), а кровотеча не зупинялася ні в мене, ні в хлопців. Сподівалися, що евакуація таки буде… Але вже прийшло розуміння, що за нами не прийдуть», – розповідає полонена.

Її, непритомну від втрати крові, знайшли українські бійці. Вони надали російській медикині першу допомогу, подарувавши ще один шанс на життя. Але так таланить далеко не всім: понад 72 тис. загарбників вже відчули спротив українських захисників.

Читайте також:

19032026
У темряві ночі тіло спить, а розум прокидається. Раптом виникає відчуття, що не можеш поворухнутися, хоча навколо чути все: шепіт, скрип, чи навіть чужі силуети...
19032026
Червона планета знову опинилася в центрі палкої дискусії, і цього разу приводом стали не розмиті плями, а чітка тригранна структура. 
Початок XIII століття став для наших земель часом жорсткого вибору між повним зникненням та відчайдушним пошуком нових союзників. 
Пастух з аргентинської провінції Чубут якось перечепився об щось, що нагадувало скелю, але виявилося початком наукового вибуху. Це була одна стегнова кістка, довжина якої перевищувала зріст дорослої людини. 
Ми звикли думати, що соборна Україна — це ідея з XX століття, але насправді перша реальна спроба об’єднати наші землі в одну державу відбулася ще 800 років тому.