Вона рятувала окупантів, але шанс на життя їй дали українські бійці: сповідь полоненої медикині, яку на полі бою кинули вмирати росіяни

«Мы своих не бросаем» – черговий міф рашистів…

Жінка добровольцем пішла на війну в Україну і на своєму досвіді переконалася, що «мы своих не бросаем» – черговий міф рашистів. Про це повідомляє Служба безпеки України.

У першому ж бою їхню штурмову бригаду розбили ЗСУ, а росіяни залишили фельдшерку стікати кров’ю на полі бою… І це при тому, що вона мала рятувати життя іншим.

«Обіцяли, що таки заберуть... Я почала просити, щоб хоч якось закинули аптечку, бо піпешки закінчилися (комплекти під першу медичну допомогу, - прим.), а кровотеча не зупинялася ні в мене, ні в хлопців. Сподівалися, що евакуація таки буде… Але вже прийшло розуміння, що за нами не прийдуть», – розповідає полонена.

Її, непритомну від втрати крові, знайшли українські бійці. Вони надали російській медикині першу допомогу, подарувавши ще один шанс на життя. Але так таланить далеко не всім: понад 72 тис. загарбників вже відчули спротив українських захисників.

Читайте також:

Офіційна радянська історія роками малювала картинку «зразкового порядку» під час виїзду мешканців Прип’яті. Але документи та свідчення очевидців відкривають зовсім іншу реальність. 
Іноді, щоб здійснити археологічний прорив, не потрібно споряджати експедицію в Єгипет. Достатньо просто почати копати льох на власному подвір'ї. Саме так сталося у 1965 році в селі Межиріч, що на Черкащині. 
Коли ми чуємо слово «бункер», уява малює вогкі бетонні коридори глибоко під землею. Проте ставка «Вервольф» під Вінницею була влаштована інакше. 
До 2016 року вчені були переконані: морські рептилії — іхтіозаври — зазвичай не виростали довшими за три метри. Це були вправні, але порівняно невеликі мешканці океанів. Проте…
14052026
Двигун може виглядати «залізним», але його стан часто залежить не від великих поломок, а від дрібних щоденних звичок...