Вкрадене мистецтво Казимира Малевича: росіяни активно русифікують українську культурну спадщину

Росія постійно краде те, що їй не належить…

Упродовж багатьох років росія послідовно заявляє свої права на українську культурну спадщину, котра жодним чином їй не належить. І ця тенденція прослідковується в різних сферах мистецького життя України, як-то живопис, музика, театр чи навіть кіно. Чому так відбувається, спробували пояснити Центр протидії дезінформації та YouTube-канал «Культуртригер».

«Причини, що є підґрунтям такого культурного узурпаторства, доволі прості – москва намагається створити ілюзію того, що наратив про російську «імперськість» не є безпідставним. Саме тому ми повинні послідовно підкреслювати українські аспекти у творчості митців, котрих інформаційно намагається «викрасти» росія», - пише ЦПД.

Про що йде мова? Розглянемо на прикладі Казимира Малевича.

Народився у Києві 1879 року. Дитинство та юність провів, подорожуючи Україною. Неодноразово писав про те, що був натхненний українським народним мистецтвом.

У 1896 році родина Малевичів переїхала до курська, та це не завадило Казимиру зберегти зв'язок з Україною, зокрема завдяки спілкуванню з живописцем Левом Квачевським. «Він і я були українцями» - писав Малевич про Квачевського у автобіографії

Малевич викладав у Київському художньому інституті та писав для українських мистецьких журналів 14 теоретичних статей, які публікувалися українською. Сам Малевич чудово володів українською мовою, любив і співав українські пісні.

Однак про український контекст життя та творчості Малевича російськи дослідники воліють не згадувати.

«Уже кілька десятиліть я борюсь проти російською культурної агресії, яка нині посилюється через політичну ситуацію – написав дослідник творчості К.Малевича Жан-Клод Маркаде – Активна русифікація триває. У всіх своїх книгах я їй протидію, вживаю термін «український». Росіяни ж це оминають, кажучи «київський» та вказуючи, що Малевич поляк».

Читайте також:

У Лондоні випадково знайшли капсулу часу, закладену принцесою Діаною на початку 90-х років. Які технологічні новинки минулого століття зберігалися замурованими у стіні дитячої лікарні понад 30 років?
Після катастрофи 1986 року Прип'ять перетворилася на територію дикої природи. Ведмеді, рисі та вовки з генетичними змінами доводять, що життя долає будь-які перешкоди.
13072026
Сучасна комунальна інфраструктура часто дає збій після кількох десятиліть експлуатації, тоді як античні інженери будували на тисячоліття. 
Густі ліси, хижаки і рослини, які харчуються комахами. Це реалії Національного парку «Прип'ять-Стохід». Болота, які століттями відлякували чужинців своєю непрохідністю, зберегли екосистему, аналогів якій в Україні практично немає.
13072026
Майже 1800 років тому сильна пожежа знищила одну з найважливіших будівель римського військового гарнізону поблизу сучасної румунської Крайови. 
Північ Волині, неподалік кордону з Білоруссю. Тут замість звичних асфальтованих доріг – лабіринти з води та очерету. Національний парк «Прип'ять-Стохід» місцеві недарма називають поліськими джунглями.