Вкрадене мистецтво Казимира Малевича: росіяни активно русифікують українську культурну спадщину

Росія постійно краде те, що їй не належить…

Упродовж багатьох років росія послідовно заявляє свої права на українську культурну спадщину, котра жодним чином їй не належить. І ця тенденція прослідковується в різних сферах мистецького життя України, як-то живопис, музика, театр чи навіть кіно. Чому так відбувається, спробували пояснити Центр протидії дезінформації та YouTube-канал «Культуртригер».

«Причини, що є підґрунтям такого культурного узурпаторства, доволі прості – москва намагається створити ілюзію того, що наратив про російську «імперськість» не є безпідставним. Саме тому ми повинні послідовно підкреслювати українські аспекти у творчості митців, котрих інформаційно намагається «викрасти» росія», - пише ЦПД.

Про що йде мова? Розглянемо на прикладі Казимира Малевича.

Народився у Києві 1879 року. Дитинство та юність провів, подорожуючи Україною. Неодноразово писав про те, що був натхненний українським народним мистецтвом.

У 1896 році родина Малевичів переїхала до курська, та це не завадило Казимиру зберегти зв'язок з Україною, зокрема завдяки спілкуванню з живописцем Левом Квачевським. «Він і я були українцями» - писав Малевич про Квачевського у автобіографії

Малевич викладав у Київському художньому інституті та писав для українських мистецьких журналів 14 теоретичних статей, які публікувалися українською. Сам Малевич чудово володів українською мовою, любив і співав українські пісні.

Однак про український контекст життя та творчості Малевича російськи дослідники воліють не згадувати.

«Уже кілька десятиліть я борюсь проти російською культурної агресії, яка нині посилюється через політичну ситуацію – написав дослідник творчості К.Малевича Жан-Клод Маркаде – Активна русифікація триває. У всіх своїх книгах я їй протидію, вживаю термін «український». Росіяни ж це оминають, кажучи «київський» та вказуючи, що Малевич поляк».

Читайте також:

Масонські ложі роками залишаються головним магнітом для любителів теорій змов. 
Історія України XVI століття часто асоціюється виключно з козацькими війнами, проте фундамент нашої державності закладався значно раніше — у кабінетах князів, друкарнях та судових залах. 
Чи могла вода справді накрити всю планету одночасно? Якщо відкинути містику і звернутися до фактів, картина вимальовується цілком приземлена, хоча й не менш масштабна.
30042026
Поки світ спостерігав за кожним кроком місії «Артеміда II», астронавти встигали фіксувати моменти, які зазвичай залишаються поза увагою наукових звітів. 
Сьогодні, щоб потрапити з Лондона до Парижа, ми бронюємо квитки на літак або потяг через тунель під Ла-Маншем. Але 8 000 років тому цей шлях можна було подолати пішки, навіть не замочивши ніг. 
30042026
Є місця, які ніби вириваються з часової стрічки...