Він пережив втрату побратимів та пройшов через ув’язнення в «лефортово»: співробітник СБУ про полон та повернення на службу

Одразу після початку широкомасштабного вторгнення продовжував працювати у Маріуполі…

Офіцер Служби безпеки України з позивним «Бурий» розповів про оборону Маріуполя, свої бойові завдання на «Азовсталі» та 123 дні російського полону в одиночній камері «лефортово» у москві. Він повернувся додому 21 вересня в результаті обміну. «Бурий» – єдиний співробітник СБУ, який вижив на «Азовсталі», повідомляє Служби безпеки України.

«Поки не закінчилась війна, я вважаю своїм обов’язком прискорити її закінчення нашою перемогою. Я присягнув на вірність. Тому буду боронити країну, буду захищати її громадян до останнього», – заявив «Бурий».

Він розповів, що одразу після початку широкомасштабного вторгнення продовжував працювати у Маріуполі, який росіяни прицільно і поквартально знищували. А коли лівий берег міста майже повністю зруйнували, «Бурий» разом із двома іншими офіцерами з Головного управління СБУ у Донецькій та Луганській областях з позивними «Гусар» і «Домаха» остаточно перебралися на «Азовсталь».

Одним із ключових завдань співробітників СБУ була підтримка контррозвідувального режиму та поповнення так званого «обмінного фонду».

«Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми мешкали в різних приміщеннях «Азовсталі», але постійно контактували та допомагали їм... Коли бачив сльози дітей – це була потужна мотивація: вийти назовні та знищувати ворога», – підкреслив «Бурий».

Йому довелося пережити втрату обох побратимів після потужного вибуху на «Азовсталі», а потім пройти через ув’язнення в «Оленівці» та в «лефортово».

Вірний присязі, він знову в строю і носить шеврони, які на початку війни отримав у подарунок від старшого побратима. Ці шеврони очільник СБУ Василь Малюк повернув «Бурому» у день обміну.

Читайте також:

У сучасному світі, де глобальні новини змінюються щохвилини, ми часто чуємо про Раду Безпеки ООН та її впливових членів.
24052025
Ми щодня дивимося на них, вони пливуть над нами, змінюючи обриси та кольори. 
На відміну від багатьох інших установ, які намагалися б приховати такий ляп, музей вирішив діяти відкрито. 
На жаль, фальшивки – це не лише про картини відомих художників чи розкішні прикраси.