Вони звучать переконливо, передаються «з уст в уста» і здаються очевидними. Але саме такі переконання можуть стати причиною неправильних рішень — від втрати грошей до ризикованих інвестицій чи навіть фінансових криз.
Тож розберімо шість найпоширеніших фінансових міфів, у які чомусь досі вірять навіть досвідчені підприємці — і дізнаймося, чому час із ними попрощатися.
- 1. Податкова бачить усі мої банківські операції
Цей страх має глибоке коріння. Багатьом здається, що між податковою й банком — прямий зв’язок, і всі рухи по рахунку миттєво фіксуються інспектором. Насправді це не так.
Банки звітують не до податкової, а до Держфінмоніторингу, і лише про підозрілі чи порогові операції. Якщо податкова хоче отримати дані про ваш рахунок, вона робить це через офіційний запит, а в деяких випадках — на підставі рішення суду.
Тож, замість хвилюватися через «всевидяче око ДПС», варто просто вести прозору фінансову діяльність і мати підтвердження кожної операції.
- 2. Багаті заробляють більше, тому й багаті
Рівень доходу не завжди визначає фінансовий добробут. Є чимало людей із високими зарплатами, які постійно живуть «у мінус». Причина — відсутність фінансової дисципліни.
Накопичення починається не з великих сум, а з регулярності. Якщо щомісяця відкладати хоча б 5% від доходу, з часом це перетвориться на значну «подушку безпеки».
Фінансова стабільність — це не про розмір прибутку, а про вміння керувати тим, що вже маєш.
- 3. Зберігати гроші вдома — найнадійніше
Багато хто й досі вважає, що готівка під матрацом — це гарантія безпеки. Проте у реальності — навпаки. Такі «збереження» вразливі до крадіжок, пожеж і головного ворога — інфляції.
Банки, навпаки, захищають депозити через Фонд гарантування вкладів. Під час воєнного стану держава повертає повну суму вкладу з відсотками, а після його завершення — до 600 тисяч гривень.
Тож якщо хочете спати спокійно — довірте свої гроші системі, а не подушці.
- 4. Всі банківські договори однакові
Ще одна небезпечна помилка — підписувати документи, не читаючи. Умови різняться навіть між продуктами одного банку.
Перед тим як поставити підпис, уважно перевірте:
- чи є комісії за обслуговування або зняття коштів,
- як нараховуються та виплачуються відсотки,
- чи можна достроково розірвати договір,
- і чи додається довідка про гарантування вкладів.
Ця уважність може зберегти не одну тисячу гривень і вберегти від неприємних сюрпризів.
- 5. Достатньо одного способу заощадження
Дехто вважає, що депозит — єдиний спосіб примножити гроші. Але фінансова стабільність — це диверсифікація.
Частину коштів можна тримати на депозиті, частину — у швидкому доступі на поточному рахунку, ще частину — інвестувати в довгострокові інструменти (наприклад, облігації або індексні фонди).
Таким чином гроші не «лежать без діла», а працюють у різних напрямках і знижують ризики втрат.
- 6. Маленькі витрати не мають значення
«Ну що там та кава щодня?» — думає більшість. Але якщо порахувати, виходить цікаво: середня чашка кави у Києві коштує 70–100 гривень, а це 2100–3000 грн на місяць.
Для порівняння — мінімальна зарплата в Україні у 2025 році становить 8000 грн. Тобто лише кава може забирати до третини доходу.
Річ не в тому, щоб відмовлятися від задоволень, а у контролі дрібних витрат. Саме вони непомітно з’їдають бюджет.
Фінансова грамотність — це щоденна практика: аналіз, уважність і здоровий скепсис. Міфи створюють ілюзію впевненості, але коштують дорого. Розвінчавши їх, ви починаєте керувати грошима свідомо — і саме тоді гроші починають працювати на вас.
Читай також:
- Випадковий ремонт труби відкрив таємницю, яку приховували 90 років: що знайшли під Києво-Могилянкою?
- Фінансовий стрибок чи кар'єрний провал? Астропрогноз на 13–19 жовтня із застереження для кожного знаку
- Ексклюзивно у «Загубленому світі»: як Ніл розкрив душу Єгипта відомому українському мандрівнику?