Атмосфера там, де її не мало бути: астрономи виявили аномалію на околиці Сонячної системи

Донедавна вважалося, що в глибокому замороженому просторі за Нептуном лише Плутон має право називатися динамічним об’єктом із власною газовою оболонкою. 

Решта небесних тіл у цій зоні сприймалися як статичні шматки льоду та каміння. Проте результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Astronomy, змушують переглянути ці переконання.

Як пише видання reuters, японські астрономи зафіксували наявність тонкої атмосфери у об'єкта під індексом (612533) 2002 XV93. Попри скромний діаметр — близько 500 км — це космічне тіло демонструє активність, яка раніше вважалася неможливою для об'єктів такого масштабу.

Щоб зрозуміти специфіку об’єкта XV93, варто поглянути на конкретні дані:

  • Дистанція: на момент фіксації об’єкт перебував за 5,5 мільярда кілометрів від Сонця (це у 37 разів далі, ніж Земля).
  • Розмір: діаметр 500 км. Для порівняння, Плутон має 2370 км, а Еріда — 2326 км.
  • Щільність атмосфери: вона у 5–10 мільйонів разів тонша за земну і в 50–100 разів розрідженіша за атмосферу Плутона.
  • Орбітальний цикл: один оберт навколо Сонця триває 247 років.

Звідки береться газ на крижаній брилі?

Вчені висувають дві основні гіпотези походження атмосфери, яка, ймовірно, складається з метану, азоту або чадного газу. Перша – це гази можуть постійно просочуватися крізь тріщини в корі об'єкта.

«Це не класичний вулкан із розплавленою лавою, а його холодна версія, де замість породи — суміш летких газів та льоду», — пояснив провідний автор дослідження Ко Аріматсу.

Друга гіпотеза – атмосфера могла з’явитися нещодавно через зіткнення з іншим космічним тілом. У такому разі вона є тимчасовою і зникне протягом кількох десятиліть.

Астроном Джунічі Ватанабе з Кіотського університету Санґьо зазначив, що це відкриття руйнує стереотип про «мертву» зону на околицях нашої системи. Наявність газів свідчить про внутрішні процеси, які раніше навіть не припускалися для тіл такого малого розміру.

Виявити таку тонку оболонку на відстані мільярдів кілометрів вдалося завдяки методу зоряного покриття. Коли XV93 проходив на тлі далекої зірки, світло останньої змінювалося не миттєво, а поступово. Саме ці коливання дозволили вченим вирахувати фізичні характеристики газового шару.

Поки об’єкт має лише технічний індекс, але команда дослідників сподівається згодом дати йому ім’я Амамікю — на честь божества-творця з міфології Окінави. Наразі ж XV93 залишається найменшим відомим об’єктом у Сонячній системі, який зміг втримати навколо себе атмосферу.

Читай також:

13052026
Донедавна вважалося, що в глибокому замороженому просторі за Нептуном лише Плутон має право називатися динамічним об’єктом із власною газовою оболонкою. 
Бурштин часто називають капсулою часу, але знахідки з М'янми останнім часом більше нагадують портал у паралельний світ. 
13052026
Ідея автомобіля, який може піднятися в повітря, довгий час існувала десь між науковою фантастикою і сміливими інженерними мріями...
13052026
У медицині рідко з’являються відкриття, які змінюють уявлення про можливе...