Тату-майстер з Миколаєва 63 години поспіль робив татуювання і встановив новий світовий рекорд, обійшовши росіянина

Українці перемагають на усіх напрямках…

Денис Архіпов з Миколаєва займається татуюванням шість років. Чоловік каже, що давно мріяв встановити світовий рекорд з найдовшого сеансу тату в режимі нон-стоп 63 години поспіль.

«Цей рекорд встановив росіянин. Мотивацією першою було, щоб побити цей рекорд, щоб росіянам нічого не належало. Бо вони цього недостойні. А друге те, що звернулися до нас хлопці з 79-ї бригади, їм потрібні пікапи», — розповів Денис Архипов.

За процесом спостерігала уповноважена представниця Книги Рекордів України Анна Сафронова. За її словами, щогодини тату-майстру надавалася перерва на п'ять хвилин.

«Книга Рекордів України передала мені повноваження, тому що члени не змогли приїхати до Миколаєва. Я фіксувала все, що проходило на початку і наприкінці. Інший час я спостерігала за трансляцією», — говорить Анна Сафронова.

Все це транслювалося у прямому ефірі через Titktok помічників Дениса. Під час сеансу через відключення електрики майстру доводилося перемикатися на машинку, що працює на батарейках або на електриці від генератора. За відведений час Денис створив загалом дев'ять масштабних та складних робіт.

Усі пожертвування, отримані під час рекордного сеансу, підуть на користь української армії. Як проходила підготовка та відбувалося встановлення рекорду – дивись у відео:

Читайте також:

Мова йде про рештки істот, чий зріст змусив би професійних баскетболістів почуватися малюками.
12022026
Українська мова має чимало слів, які звучать провокативно або дивно, але насправді мають цілком літературне походження й несподіване значення.
12022026
12 лютого у світі відзначають День Дарвіна — день народження людини, яка перевернула науку і змусила людство подивитися на себе інакше...
Світ науки звик до сухих цифр і залізної логіки, де немає місця для дива. Проте іноді трапляються події, що змушують навіть найзапекліших раціоналістів змінити свої погляди на 180 градусів. 
11022026
Історія археології знає чимало випадків, коли справжні скарби десятиліттями припадали пилом на музейних полицях, залишаючись непоміченими через помилкову класифікацію.