Здається, ніби організм змовився з телефоном і вирішив позбавити вас останньої миті сну. Але виявляється, за цим явищем стоїть добре продуманий механізм, який ретельно відпрацьовує наше тіло щодня.
Наш цикл сну та неспання контролюється особливим білком PER. Його рівень змінюється протягом доби: ввечері він підіймається, а вночі поступово падає, занурюючи нас у сон. У цей час серцебиття сповільнюється, тиск знижується, думки стають розмитими.
Якщо ви лягаєте і прокидаєтесь у більш-менш однакові години, тіло починає передбачати момент пробудження. Приблизно за годину до нього організм «вмикає підготовку»: підвищує температуру тіла, тиск і знову запускає ріст рівня PER. Це своєрідна розминка перед новим днем.
Щоб перехід від сну до активності був плавним, тіло виробляє кортизол та інші гормони стресу. Вони роблять сон легшим, і саме через це ми часто прокидаємося ще до того, як пролунає сигнал.
Звук будильника для організму — це стрес. Різкий сигнал руйнує поступову підготовку до пробудження, тому тіло намагається цього уникнути. Воно буквально вгадує момент підйому, аби прокинутися природніше. Іноді цей механізм настільки точний, що ви відкриваєте очі за кілька секунд до дзвінка.
Прокидання за хвилину до будильника — не дивна примха організму, а витончена робота внутрішнього годинника. Тіло намагається зробити пробудження м’яким і контрольованим, навіть якщо вам здається, що воно позбавило вас найдорожчих хвилин ранкового сну. У певному сенсі це доказ того, що біологія діє точніше, ніж будь-який гаджет.
Читай також: