У 1915 році археологи виявили його останки, всіяні десятками поранень від гострих предметів, але ніхто довго не міг сказати, ким була жертва і як саме розгорталися її останні хвилини життя. Тепер, завдяки сучасним технологіям та масштабному науковому розслідуванню, 750-річне вбивство нарешті розкрито.
Як пише видання arkeonews, вирішальний прорив стався завдяки зусиллям команди Університету Етвеша Лоранда (ELTE). Антропологи, археогенетики, фахівці зі стабільних ізотопів та судові експерти об'єднали зусилля, щоб пролити світло на цю справу.
Ключову роль відіграв генетичний аналіз, проведений Анною Сечені-Надь та Ноемі Борбелі з Інституту археогеноміки ELTE. Секвенування всього геному точно узгодило останки з історичними генеалогіями. Молодий чоловік виявився нащадком короля Бели III у четвертому поколінні, а його Y-хромосомна підпис належала династії Рюриковичів, що століттями правила Східною Європою.
Його геном розкрив складну аристократичну спадщину: майже наполовину скандинавську, зі значною східно-середземноморською складовою (пов'язаною з візантійською родиною Ласкаріс) та меншою центральноєвропейською. Ця генетична мозаїка остаточно підтвердила особу жертви: це був Бела, герцог Мачо – одна з найбільш політично чутливих фігур в Угорщині XIII століття.
Важливо: ця ідентифікація має величезне значення. Як зазначає Ancient Origins, крім короля Бели III, це єдиний член династії Арпадів, чий майже повний скелет зберігся.
Дослідження не лише назвало ім'я, а й відтворило життя герцога Мачо. Аналіз ізотопів стронцію показав, що Бела провів раннє дитинство в регіоні Вуковар та Срім, ядрі середньовічного Мачовського банатства. Пізніше він, ймовірно, переїхав на північ, можливо, до королівського двору.
Навіть його раціон був розкритий:
- Зубний камінь містив понад тисячу мікроскам'янілостей, включаючи крохмальні зерна пшениці та ячменю. Це вказує на комфортне життя, з доступом до елітних продовольчих мереж.
- Радіовуглецевий аналіз спочатку дав невірну дату, але подальші дослідження виявили «ефект резервуару» – поширене явище серед високопосадової середньовічної еліти, яка споживала велику кількість риби та водних тварин.
Судово-медичні антропологи виявили двадцять шість травм, отриманих під час смерті. Це були глибокі порізи, нищівні удари та сильні травми черепа й кінцівок. Це була заздалегідь спланована засідка, здійснена з надзвичайною жорстокістю. Можливо, Белу оточили троє нападників: один спереду, двоє інших били одночасно з боків.
Використовувалися щонайменше два типи зброї, ймовірно, шабля та довгий меч. Герцог був без обладунків. Важкі травми рук і передпліч свідчать про те, що він усвідомив небезпеку і намагався блокувати атаки. Після того, як Бела впав, нападники завдали смертельних ударів йому в голову та обличчя.
Науковці вважають, що такий малюнок травм, який хроніки приписували впливовій фракції Кесегі, свідчить не лише про політичне усунення, а й про особисту ненависть, що нашаровувалася на політичні мотиви.
Сучасна наука нарешті відновила особу герцога Бели, якого стерли з політичної сцени в 1272 році. Ця історія, що поєднує давню ДНК та судову реконструкцію, демонструє, як сучасні технології можуть відкривати найзагадковіші середньовічні таємниці.
Читай також: