Чи справді виверження Везувію могло перетворити мозок жертви на скло? Нові вражаючі дослідження 

Guido Giordano et al./Scientific Reports

Знахідка в Геркуланумі викликала бурхливі дискусії в науковому світі 

У 79 році нашої ери виверження Везувію стало не лише трагедією, але й унікальним науковим феноменом. У Геркуланумі, місті, що загинуло під лавою, знайшли рештки чоловіка, чий мозок, на диво, перетворився на скло. Ця знахідка викликала бурхливі дискусії в науковому світі, адже традиційні уявлення про температуру та швидкість охолодження вулканічних потоків не могли пояснити цей процес.

Як пише видання livescience, дослідники з Університету Рома Тре запропонували нову теорію, яка, можливо, розгадає цю загадку. Ключем до розгадки, на їхню думку, є не один, а два етапи виверження. Перший – це надгаряча хмара попелу, що миттєво нагріла мозок до 510 градусів Цельсія. Другий – пірокластичний потік, який швидко охолодив його, перетворивши на скло.

Pier Paolo Petrone

Ця теорія підтверджується аналізом деревного вугілля, знайденого поруч з рештками. Вугілля свідчить про те, що перша хмара попелу була надзвичайно гарячою, але містила мало твердих частинок. Це пояснює, чому вона не залишила видимих руйнувань, але при цьому була смертельною.

Однак, не всі вчені погоджуються з цією теорією. Дослідники з Оксфордського університету стверджують, що склоподібний матеріал міг взагалі не бути тканиною мозку. Вони також сумніваються, що пірокластичні потоки були достатньо гарячими та швидко охолоджувалися, щоб викликати таку трансформацію.

Незважаючи на суперечки, нове дослідження надає вагомі докази на користь того, що «скляний мозок» – це дійсно залишки людського мозку. Мікроскопічний аналіз виявив залишки клітин мозку та інших мозкових структур у склоподібному матеріалі.

Археолог Педар Фосс з Університету ДеПау вважає, що необхідно провести додаткові дослідження, щоб остаточно розв'язати це питання. Проте, він визнає, що робота, проведена дослідниками з Університету Рома Тре, є важливим кроком уперед. Отже, таємниця «скляного мозку» з Геркуланума ще не розгадана остаточно. Але нові дослідження наближають нас до розуміння цього унікального явища.

Читай також:

 

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...