На дні річки Ааре поблизу швейцарського Золотурна дайвери виявили дерев’яні палі, які виявилися залишками римської переправи віком близько 1700 років.
Знахідка особливо важлива через те, що міст був частиною великого маршруту, який сполучав Італію з Рейном. Протягом багатьох років дослідники припускали, що саме тут могла існувати переправа, однак матеріальних доказів не мали.
- Підказка ховалася на дні річки
Археологи звернули увагу на цю ділянку під час підготовки до будівництва нового мосту через Ааре. Район поблизу Золотурна давно вважався перспективним для пошуків: річка тут звужується, а обидва її береги були пов’язані з давньоримською дорожньою мережею.
Дослідники знали про старі свідчення щодо дерев’яних конструкцій у воді, тому кілька разів організовували занурення.
Під час одного з них дайвери виявили ряд дерев’яних паль поблизу мосту Венгі. Кожна паля мала довжину трохи менше за два метри, а їхнє розташування відповідало напрямку течії річки.
Подальший аналіз деревини та конструкції підтвердив: археологи справді знайшли залишки римського мосту. Його датували IV століттям нашої ери.
- Навіщо римлянам знадобився цей міст
У римську епоху сучасний Золотурн мав назву Salodurum і був важливою точкою на трансальпійському маршруті. Дороги з’єднували території навколо Середземномор’я з регіонами на півночі Європи, а переправи через великі річки були критично важливими для пересування людей, товарів та військ.
У IV столітті ситуація в Римській імперії ставала дедалі нестабільнішою. Поселення Salodurum перетворили на укріплений пункт — каструм, а міст, ймовірно, відігравав роль у забезпеченні контролю над переправою.
Тож дерев’яні палі на дні Ааре можуть розповісти більше про останні століття існування Римської імперії, коли старі торговельні маршрути поступово набували ще й оборонного значення.
- Чому міст залишиться під водою
Попри унікальність знахідки, археологи не планують витягувати дерев’яні конструкції на поверхню. Причина проста: 1700-річна деревина добре збереглася саме завдяки тому, що перебувала під водою. Після контакту з повітрям вона почала б швидко руйнуватися.
Тому палі залишаться на дні Ааре, а дослідники продовжать вивчати їх під водою. Вони сподіваються дізнатися більше про технології римського будівництва та про те, як функціонувала транспортна мережа, що простягалася через значну частину Європи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Їх спершу прийняли за жертв чуми — але рани на кістках розкрили моторошну історію
- Ілюзія невразливості: чому товстий бетон не рятує від сучасних бомб?
- Життя на пороховій діжці: як Сеул створив мережу підземних укриттів?