Розмноження та виношування в космічних умовах: вчені виростили ембріони мишей в умовах космосу

Мишачі зиготи не відчували негативних ефектів від відсутності земної гравітації…

Учені провели цікавий експеримент, вирощуючи мишачі ембріони в умовах космосу, аби розігнати та розкрити таємниці впливу мікрогравітації на розвиток живих організмів. Це не просто цікаво з точки зору науки, але і важливо для майбутнього космічних подорожей людства, пише видання iflscience.

Згідно з дослідженнями, опублікованими в iScience, виявилося, що мишачі зиготи, які були відправлені в космос, розвивалися добре і не відчували негативних ефектів від відсутності звичайної земної гравітації. Це важливий крок, оскільки для того, щоб ми, люди, вирушили в космос, маємо зрозуміти, як відбувається розмноження та виношування в умовах мікрогравітації.

Ще одне цікаве відкриття стосується стадії розвитку ембріонів, яка передує важливому етапу імплантації. Експерименти показали, що деякі нащадки мишей, яких тримали в умовах мікрогравітації на космічному човні, мали деякі ускладнення зі здоров'ям. Однак існує надія, що можна створити здорових мишей, частково розвинених в космосі.

Щодо астронавтів, вони активно займаються спортом, щоб запобігти впливу відсутності гравітації на їх кістки та м'язи. Проте, навіть якщо вагітна астронавтка буде активною, вона не зможе передати ці переваги своїй ненародженій дитині.

Хоча висновки дослідження інтригуючі, робота ще триває, і щоб зрозуміти, яким чином може відбуватися розвиток плода в космосі, потрібно провести більше досліджень. Вчені прагнуть вивчити імплантацію бластоцист, вирощених в умовах космосу, тут, на Землі. Це важливий крок у напрямку розуміння можливостей майбутнього розмноження та виношування в космічних умовах.

Читай також:

Фото: Wakayama, Science

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.