Серед туманів і хребтів, де стежки губляться у смерекових заростях, стоїть вершина, якої немає навіть на Google Maps. Гора Микулеска — одна з найдикіших у Чорногірському масиві, і саме під нею приховується унікальний бункер часів Першої світової.
Ця споруда — майже фантастична: вона дозволяє пройти під самою горою з одного схилу на інший. Усередині — велика кімната, коридор і два входи. Висота дозволяє стояти на повний зріст, але потрапити можна лише, трохи зігнувшись — конструкція продумана до дрібниць, ніби творці знали, що їхнє укриття має пережити десятиліття.
Архіви мовчать про цю точку, проте залишки оборонних ліній навколо Микулески свідчать: тут проходила масштабна фортифікація. Біля сусідньої вершини Стайки збереглися шанці, колючий дріт і навіть боєприпаси. Гора мовби зберігає подих війни, який не вщух навіть після століття тиші.
Потрапити сюди нелегко — частина маршруту лежить через прикордонну зону, тож мандрівникам потрібен спеціальний дозвіл. Від найближчих сіл — Дземброні, Бистреця чи Явірника — доведеться йти крізь хащі, долаючи зарості гірської сосни. Але нагорода того варта: перед очима відкривається світ, який не змінився від початку ХХ століття.
Сьогодні бункер під Микулескою залишається однією з найменш відомих пам’яток українських Карпат. Він не має табличок, туристичних вказівників чи охорони. Лише вітер у тунелі, що розповідає свою мовчазну історію тим, хто зважиться слухати.
Можливо, таких споруд у горах набагато більше? Скільки ще таємниць приховує українська земля — під мохом, камінням і снігом, у місцях, куди не ступає нога туриста?
Читай також: