Школяр випадково відкрив гігантське «відлуння» чорної діри, що перевищує розміри Чумацького Шляху

Julian Shapiro, Chilescope T1

17-річний Джуліан Шапіро з Нью-Йорку у вільний від навчання час займається астрономією.

У Каліфорнії, на Глобальному саміті фізики Американського фізичного товариства, пролунала сенсаційна новина: 17-річний школяр Джуліан Шапіро, займаючись дослідженням залишків наднових, випадково натрапив на «світлове відлуння» сплячої чорної діри. Про це пише видання livescience і додає, що це відкриття може стати одним з найбільших, коли-небудь зроблених у цій галузі.

Шапіро, учень школи Далтон у Нью-Йорку, у вільний від навчання час займається астрономією. Аналізуючи дані дослідження DECaPS2, він шукав залишки зірок, що вибухнули. Однак, досліджуючи один з об'єктів, він помітив, що його структура не відповідає залишкам наднової.

«Це було справжньою несподіванкою», - зізнається Шапіро.

Об'єкт, який він вважає світловим відлунням, розташований у зоні потенційних надмасивних чорних дір. Вимірювання, проведені за допомогою Великого південноафриканського телескопа, показали високий вміст кисню та іонізованої сірки, що є ознаками потужного вибуху.

Всі ці дані свідчать про те, що об'єкт є післясвітінням чорної діри, яка колись випромінювала радіацію, що іонізувала навколишній газ. Навіть після того, як чорна діра «заснула» газ продовжує світитися, створюючи ефект «відлуння».

За оцінками Шапіро, діаметр світлового відлуння становить від 150 000 до 250 000 світлових років, що в 1,5-2 рази перевищує розміри Чумацького Шляху. Якщо ці дані підтвердяться, це може бути найбільшим світловим відлунням, коли-небудь виявленим.

Шапіро планує продовжити дослідження світлового відлуння, щоб дізнатися більше про його склад. 

«Моя участь у цій галузі досліджень стала для мене дещо несподіванкою, - зізнається він. Але я сподіваюся, що це відкриття допоможе розширити наші знання про діяльність галактик».

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.