Мова про папірус Анастазі I і те, про що в ньому написано. Як зазначає видання Arkeonews, текст в ньому, оформлений як іронічний лист писаря Хорі до свого колеги Аменемопа, став ключовим аргументом у дискусії про реальність біблійних велетнів.
Автор листа, досвідчений військовий чиновник, критикує колегу за незнання географії Ханаану (сучасна територія Ізраїлю, Палестини, Лівану та Йорданії). Описуючи небезпеки гірських перевалів, Хорі згадує воїнів племені Шосу, що мають «чотири або п’ять ліктів від голови до ніг». Давньоєгипетський царський лікоть дорівнював приблизно 52,3 см. Отже, зріст цих людей становив від 209 см до 261 см. Для пізньої бронзової доби, де середній зріст чоловіка ледь сягав 160–165 см, такі постаті виглядали б справжніми титанами.
Точки дотику з Біблією
Ці дані дивовижним чином збігаються з текстами Старого Завіту. У Книзі Чисел (13:33) ізраїльські розвідники згадують «синів Анака», поруч із якими вони почувалися «кониками». Також згадується цар Ог, чиє ліжко мало довжину близько 4,5 метрів.
Як пише Arkeonews, посилаючись на дослідників з Associates for Biblical Research, це вказуює на те, що папірус Анастазі I — це рідкісне позабіблійне джерело, яке описує людей аномального зросту саме в тому регіоні та в той самий час. Додатковим підтвердженням служать «Тексти прокляття» та рельєфи часів Рамсеса II, де фігури полонених Шосу виділяються своїми габаритами.
Більшість академічних єгиптологів закликають не поспішати з висновками про «расу надлюдей». Британський музей розглядає цей текст як дидактичний посібник. Тон листа — сатиричний, в якому Хорі висміює Аменемопа, а опис страшних велетнів у кущах може бути просто літературним прийомом, щоб підкреслити жахливі умови служби.
Варто зауважити, що археологи поки не знайшли жодного масового захоронення людей такого зросту в Леванті. Папірус Анастазі I є одним із перших у світі зразків воєнного репортажу. Попри сарказм, він демонструє глибоке знання логістики, маршрутів та реальних загроз.
Читай також: