Та після спостережень космічних апаратів він перетворився на одне з найцікавіших місць для пошуку позаземного життя.
Під його крижаною оболонкою, ймовірно, ховається величезний солоний океан, а з південного полюса в космос вириваються шлейфи водяної пари та крижаних частинок. Тепер учені отримали ще один аргумент на користь того, що в цьому далекому океані принаймні деякі форми життя теоретично могли б вижити.
- Що відбувається під льодом Енцелада
Енцелад має лише близько 480 кілометрів у діаметрі, проте під його крижаною корою може існувати глобальний океан.
Дані місії NASA «Кассіні» та спостереження космічного телескопа «Джеймс Вебб» показали, що з надр супутника вириваються потужні струмені води та льоду. Аналіз матеріалу з цих шлейфів також виявив органічні сполуки.
Дослідники припускають, що на морському дні Енцелада можуть існувати гідротермальні джерела. Вони нагрівають воду та взаємодіють із породою, створюючи хімічне середовище, де потенційно можуть виникати джерела енергії для мікроорганізмів.
- Вчені відтворили океан супутника
Команда під керівництвом геомікробіолога Вільяма Орсі з Мюнхенського університету вирішила перевірити, чи здатні земні організми працювати в таких умовах.
У лабораторії науковці змішали воду із солями та карбонатами, додали подрібнену породу й відтворили хімічні реакції, які, ймовірно, відбуваються між водою та кам’янистим дном Енцелада.
Взаємодія породи з водою призвела до утворення водню. А це особливо важливо, адже водень може бути джерелом енергії для певних мікроорганізмів.
Тоді вчені додали метаногенів, здатних отримувати енергію завдяки перетворенню водню та вуглекислого газу на метан.
- Мікроби пережили дуже лужне середовище
Для експерименту використали мікроорганізми, які раніше знайшли біля глибоководних гідротермальних джерел у жолобі Окінава між Японією та Тайванем.
Результат здивував дослідників. Мікроби не просто пережили модельовані умови, а й розмножувалися в них.
Особливо вражає кислотність середовища: pH модельованого океану досягав 11. Це надзвичайно лужні умови, які раніше вважалися несприятливими для таких організмів.
Мікроорганізми також змогли адаптувати свій метаболізм до дуже низької концентрації вуглекислого газу.
«Якщо використовувати клітинне визначення життя, яке ми розуміємо на Землі сьогодні, експерименти свідчать, що якби цей організм або щось схоже на нього опинилося на Енцеладі, є велика ймовірність, що воно змогло б вижити», — заявив Вільям Орсі.
Але чи живуть там мікроби насправді?
Тут учені закликають не поспішати з висновками. Експеримент показав лише, що певний земний мікроорганізм здатний виживати та розмножуватися в умовах, подібних до тих, які припускають для океану Енцелада.
Дослідження тривало лише кілька днів. Ніхто поки не знає, чи змогли б такі організми підтримувати життєдіяльність протягом років або мільйонів років.
«Чи змогли б вони вижити рік? Чи змогли б вони вижити мільйон років? Ми не знаємо», — зазначив Орсі.
Крім того, якщо на Енцеладі справді існує життя, воно зовсім не обов’язково має бути схожим на земне.
- Шлейфи можуть видати інопланетне життя
Є й інша цікава деталь. Вчені дослідили, як крижані частинки у шлейфах Енцелада замерзають і розпадаються. Виявилося, що цей процес може розділяти компоненти океану та концентрувати їх у певних частинках.
Якщо в океані існують мікроорганізми або їхні фрагменти, вони теоретично могли б опинитися лише в невеликій частині крижаних частинок, але бути там значно концентрованішими.
Френк Постберг із Вільного університету Берліна вважає, що для пошуку ознак життя це могло б стати «чудовою новиною»: сучасні прилади потенційно здатні виявляти такі біологічні сліди під час аналізу матеріалу шлейфів.
- Коли Енцелад досліджуватимуть знову
Нові результати посилюють інтерес до майбутніх місій. Європейське космічне агентство розглядає місію, яка передбачає орбітальний апарат біля Сатурна та посадковий модуль для Енцелада. Він має працювати в районі південного полюса та шукати біосигнатури у матеріалі шлейфів.
Однак чекати доведеться довго: запуск планують приблизно на 2042 рік, а прибуття до Сатурна очікується вже у 2050-х.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Античний Big Data: як Фалес перетворив спостереження за небом на статок?
- Українець розгадав писемність майя без експедицій до Юкатану: історія Юрія Кнорозова
- Перші маніпуляції наукою: як знання про Ніл служило владі Стародавнього Єгипту?