Вчені представили дивовижну реконструкцію обличчя жінки кам'яної доби, яка жила на території сучасної Бельгії приблизно 10 500 років тому. Детальний портрет доісторичної мисливиці-збирачки, відомої як «жінка Марго», дає змогу зазирнути в життя наших предків, розкриваючи несподівані деталі її зовнішності.
Реконструкція стала можливою завдяки комплексним дослідженням, що базуються на залишках скелета жінки та аналізі стародавньої ДНК. Проєкт, реалізований в рамках ініціативи Гентського університету «Регіональний огляд давньої міграції» (ROAM), був виконаний у співпраці з голландськими художниками, братами-близнюками Адрі та Альфонсом Кеннісами, які відомі своїми реалістичними історичними реконструкціями.
Дослідження ROAM виявило, що жінка Марго, ймовірно, мала блакитні або світлі очі та, на подив, «середній тон» шкіри, як повідомила Live Science керівник проєкту Ізабель Де Грут, професор кафедри археології Гентського університету. Цей відтінок шкіри є дещо світлішим, ніж у більшості інших західноєвропейських осіб періоду мезоліту (середнього кам'яного віку), яких вчені досліджували досі.
Професор Де Грут зазначає, що порівняння жінки Марго з іншими особами того ж періоду, такими як культова «людина з породи Чеддер» з Англії, виявляє цю «тонку, але важливу» різницю. Вона підкреслює варіації, які вже були присутні в Західній Європі після льодовикового періоду.
«Пігментація шкіри жінки з Марго вказує на більшу складність пігментації шкіри в цих популяціях і на те, що вона була більш гетерогенною, ніж вважалося раніше», – додає Де Грут.
Цікаво, що «людина з породи Чеддер» належала до тієї ж західноєвропейської популяції мисливців-збирачів, що й жінка Марго. Попередні дослідження показали, що він також мав блакитні очі, хоча його шкіра вважалася трохи темнішою. Це підтверджує гіпотезу про те, що інші представники цієї популяції мисливців-збирачів також могли мати подібне поєднання темної шкіри та світлих очей.
Рештки жінки-мисливиці-збирачки були вперше виявлені ще в 1988 році під час розкопок печери Марго поблизу Дінана, в бельгійському регіоні долини Маасу. Однак у той час сучасні методи генетичного аналізу, які лягли в основу нової реконструкції, були недоступні.
Сьогодні ж за особливостями її черепа дослідники оцінили, що їй було від 35 до 60 років на момент смерті. Визначення потенційного кольору її очей та шкіри стало можливим завдяки аналізу стародавньої ДНК, виділеної з частин її черепа. Команда також врахувала вплив засмаги на відтворення кольору її шкіри, адже вона, ймовірно, вела активний спосіб життя на свіжому повітрі.
Хоча такі реконструкції обличчя дозволяють нам зазирнути в далеке минуле, важливо пам'ятати, що деякі елементи залишаються відкритими для інтерпретації.
Читай також: