Вони дістали з глибин історії дещо невидиме, але значно важливіше — фермент, який допомагав першим мікробам виживати на Землі понад 3 мільярди років тому. Це дослідження, яке було опубліковане в Nature Communications, буквально «оживило» хімічні процеси, які відбувалися на нашій планеті задовго до появи перших рослин чи тварин.
Навіщо оживляти минуле?
Три мільярди років тому Земля виглядала як інша планета. Повітря було не таким, як зараз, а океани — чужими для нас. Перші живі істоти мали якось «їсти» азот прямо з атмосфери, щоб будувати свої клітини. Для цього вони використовували особливий білок — нітрогеназу. Це був такий собі крихітний моторчик всередині мікроба.
Проблема в тому, що від тих істот не залишилося нічого, крім відбитків у камені. Вчені довго сперечалися: чи можна вірити цим слідам? Раптом за мільярди років усе змінилося настільки, що ми неправильно читаємо історію?
Як працює «молекулярна машина часу»
Науковці вирішили діяти нестандартно: взяли сучасні білки й почали «відкручувати» еволюцію назад, наче розбирали конструктор. У результаті вони відтворили простішу, первісну версію цього ферменту, а потім цей стародавній «мотор» вставили в сучасну бактерію. І що ви думаєте? Він запрацював!
«Життя на початку свого шляху було настільки незвичним, що ми могли б назвати його інопланетним. Вивчаючи такі стародавні системи, ми розуміємо не лише наше минуле, а й те, яким може бути життя на інших планетах», — зазначила дослідниця Бетюль Качар.
Що це дає нам сьогодні?
Це відкриття — справжній подарунок для мисливців за інопланетянами. Тепер у NASA є «перевірений шаблон». Коли марсохід або майбутня експедиція знайде на Марсі камінь із певним рівнем азоту, ми не будемо гадати. Ми зможемо чітко сказати: «Так, тут колись хтось жив і дихав».
Це як знайти відбиток пальця, який не змінюється мільярди років. Тепер ми знаємо, що саме шукати в космосі. Це значно спрощує роботу астробіологам і наближає момент, коли ми зможемо впевнено заявити, що не самотні у Всесвіті.
Читай також: