Нещодавнє відкриття у Сирії доводить, що ці мега-хижаки не обмежувалися лише кількома регіонами.
Ця наукова сенсація розпочалася доволі буденно. Як зазначає видання arkeonews, на початку 2000-х років у фосфатній шахті поблизу знаменитої Пальміри (Сирія) місцевий геолог натрапив на скам'янілість. Вона була коротко досліджена і, на жаль, на довгі роки відкладена та забута.
Усе змінила сирійська палеонтологиня Вафа Адель Альхалабі. Науковиця взялася за цей артефакт, перевезла його до свого будинку в Латакії та розпочала детальний аналіз. Її відданість справі вражає:
«Мені довелося використовувати власні кошти, щоб доїхати та підготувати зразок за допомогою простих інструментів, — пояснила Альхалабі. — Це створювало стільки пилу та шуму, що зводило мою родину з розуму».
Саме завдяки цьому героїчному вчинку було зроблено відкриття, яке буквально змінює карту палеонтології. Про нього вона написала у журналі The Science of Nature. Скам'янілість виявилася лівою плечовою кісткою – кісткою верхньої частини руки – гігантського птерозавра.
Рідкісна кістка належала тварині настільки великій, що її крила могли розтягуватися понад 10 метрів у ширину, що ставить її серед найбільших відомих істот, які коли-небудь злітали. Цей екземпляр є одним із найбільших знайдених птерозаврів у регіоні Близького Сходу. Хоча загальна довжина кістки (29 см) була приблизно на 10% меншою, ніж у знаменитого Quetzalcoatlus northropi (рекордного гіганта з Північної Америки з розмахом крил близько 11 метрів), сирійський птерозавр все одно міг зрівнятися з ним.
«Розмах крил цієї тварини, ймовірно, досягав 10 метрів, що може зрівнятися з найбільшими відомими птерозаврами. Це демонструє, що ці колосальні літуни не обмежувалися кількома регіонами, а були широко поширені навіть на території сучасного Близького Сходу», - підкреслив співавтор дослідження Феліпе Піньєйру з Федерального університету Пампи в Бразилії.
Скам'янілість належить до родини Azhdarchidae — родини беззубих птерозаврів з довгими шиями. Ці істоти домінували в небі ближче до кінця крейдяного періоду, приблизно 70 мільйонів років тому.
Azhdarchidae, до яких належать Quetzalcoatlus та Hatzegopteryx, були головними повітряними хижаками, а також могли полювати на дрібних тварин на землі, використовуючи свої видовжені дзьоби як списи. Вони були серед останніх представників роду птерозаврів, зникнувши близько 66 мільйонів років тому під час того ж масового вимирання, яке поклало край пануванню динозаврів.
Міжнародна команда дослідників, до складу якої увійшли вчені з Університету Сан-Паулу, Університету Ренна та Університету Країни Васко, наголосила, що навіть з однією кісткою, це відкриття є надзвичайно важливим. Воно кардинально змінює карту відомого поширення гігантських птерозаврів безпосередньо перед їхнім вимиранням, закриваючи видатний розділ в еволюції польоту, який тривав понад 200 мільйонів років.
Читай також: