Учені з NASA проаналізували зморшки на поверхні супутника, що утворюються через тектонічні процеси і втрату тепла. Для аналізу використали 12 тисяч знімків, отриманих із камери LROC. Їх порівняли з даними, зібраними астронавтами місій Аполлон у 1960-70-х роках.
LROC зафіксувала пагорби, рови та траншеї на поверхні Місяця. Спочатку їх було виявлено на високогірних територіях. Проте вчених здивувало, що такі ж «зморшки» опинилися і в басейнах супутника, адже їх вважали мертвими та неактивними.
Фото: NASA
Вважалося, що геологічна активність у цих басейнах припинилася ще 1,2 мільярда років тому. Та нові дані показали, що деякі зморшки утворилися відносно недавно – близько 40 мільйонів років тому. Дослідники висунули теорію, що до стиснення Місяця призвели тектонічні зрушення та охолодження супутника.
Фото: NASA
«Місяць все ще тремтить від внутрішніх процесів, – пояснив Натан Вільямс, науковий співробітник лабораторії реактивних двигунів NASA. – Він втрачав тепло протягом мільярдів років, стискався і щільнішав».
На думку вчених, за 4 мільярди років свого існування Місяць втратив у діаметрі близько 300 футів, або ж 91,5 м.
«Наш аналіз дає перші докази того, що розломи поверхні Місяця все ще активні та, ймовірно, викликають місячні землетруси. Деякі з них можуть бути досить потужними, близько п’яти балів за шкалою Ріхтера», – розповів провідний автор дослідження Томас Воттерс.
На думку геолога з університету Меріленда Ніколаса Шмерра, через стискання кора може зруйнуватися, внаслідок чого й відбуватимуться струси Місяця.
Все ж Шмерр вважає, що страшних наслідків поки що не передбачається.
«Маса супутника не змінюється, а радіус зменшується не катастрофічно, тому вплив на Землю – мізерний, це не вплине на припливи», – пояснив Ніколас Шмерр.
Та геолог наголосив, що це ще один привід повернутися на Місяць, встановити сейсмометри на поверхні супутника.
«Ми багато чому навчилися завдяки місіям Аполлон, та насправді вони лише подряпали поверхню», – вважає Ніколас.
Loading...