Апарат NASA Lunar Reconnaissance Orbiter зафіксував найбільший свіжий ударний кратер за 17 років спостережень. Його діаметр перевищує 200 метрів, а за розмірами він більший за знаменитий римський Колізей.
- Кратер завширшки понад 200 метрів
Нова западина утворилася у східній частині Місяця між 11 квітня та 22 травня 2024 року. За оцінками NASA, її створило космічне тіло розміром приблизно з 3–6-поверховий будинок.
Кратер отримав назву Мак-Ґетчін на честь відомого місяцезнавця Тома Мак-Ґетчіна. Його ширина становить близько 222 метрів, а глибина сягає 43 метрів.
Для порівняння, Колізей має близько 189 метрів у найширшій частині та 48 метрів заввишки. Тобто знаменита римська споруда за розмірами цілком могла б поміститися в межах нової місячної западини.
До цього найбільший свіжий кратер, виявлений під час спостережень LRO, мав лише близько 70 метрів у діаметрі.
- Удар, який трапляється приблизно раз на 132 роки
Місячна поверхня постійно піддається ударам космічних об'єктів. На відміну від Землі, де кратери поступово змінюють вітер, вода та інші природні процеси, на Місяці такі сліди можуть зберігатися надзвичайно довго.
За моделями, заснованими на функції утворення кратерів Нойкума, зіткнення, здатні створити кратер такого розміру, відбуваються приблизно раз на 132 роки.
Сам об'єкт міг бути астероїдом або кометою. Якби подібне тіло спрямувалося до Землі, наслідки були б зовсім іншими.
Новий кратер першим помітив фахівець з оброблення зображень компанії Intuitive Machines Роберт Вагнер, який працює з даними системи камер LROC. Спочатку його увагу привернула незвична пляма на знімках.
«Це був, безумовно, найвиразніший візерунок від уламків після удару, який я коли-небудь бачив на таких знімках. Я просто зупинився, відклав усе інше й почав з’ясовувати, що це за пляма», — пояснив науковець.
Знімки з близької відстані підтвердили масштаб події: після зіткнення величезна кількість місячного ґрунту була розкидана навколо кратера.
- Навколо кратера знайшли ще одну загадку
Подальше дослідження за допомогою тепловізійного обладнання LRO показало несподіваний ефект. Під час 14-денної місячної ночі територія навколо Мак-Ґетчіна охолоджується сильніше, ніж навколишня поверхня.
У радіусі приблизно 6,4 кілометра температура вночі виявляється приблизно на 8,9 °C нижчою за середній показник.
Вчені пов'язують це з тим, що потужний удар «розпушив» верхній шар місячного ґрунту. Причому холодна зона виявилася значно більшою за сам кратер.
Для майбутніх місій це важлива інформація. Якщо після зіткнень великі території поверхні стають менш щільними, такі зміни необхідно враховувати під час планування пересування техніки та людей Місяцем.
Отже, один космічний удар залишив після себе западину розміром понад 200 метрів і змінив властивості ґрунту на кількох квадратних кілометрах. І тепер цей свіжий слід стане ще одним об'єктом для вивчення майбутніх місячних місій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Гіпноз, Тибет і таємні експерименти: що контррозвідка СРСР вивчала після падіння Третього Рейху?
- Шпигун із таксопарку: приголомшлива історія українського дідуся, який таємно служив у СМЕРШ
- Козацьке ЦРУ часів Мазепи: агенти, хабарі та полювання на секрети Петра I