Мінні шлагбауми, колючий дріт та кількаметрові рови: Україна укріплює кордони із білоруссю

Ситуація на українсько-білоруському кордоні дуже напружена…

Ситуація на українсько-білоруському кордоні дуже напружена. Щодня з території сусідньої держави Україну обстрілює ворог. Наразі, за повідомленнями білоруських тг-каналів, збройні сили росії досі знаходяться у 4-х з 6-ти областей білорусі. Тому українські військові готуються до можливого повторного вторгнення.

«Ворога ні у якому разі не можна недооцінювати. Ми це розуміємо і готові до зустрічі», - каже головний сержант 104 бригади ТрО з позивним «Кальмар».

Захисники вже розмістили мінні шлагбауми з протитанковими мінами:

«Він видимий, він не ховається і не маскується. Ворожа техніка зупиняється щоб розмінувати, чи якимось чином зняти з дороги мінний шлагбаум, а у цей момент колона отримує вогневе ураження».

Будувати укріплення дуже допомогло місцеве населення. Люди давали свої трактори, вантажні автомобілі та навіть будівельні матеріали:

«Один командир у нашому районі мав будувати будинок, але все віддав на оборону»

Заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко нещодавно відвідав українсько-білоруський кордон у Волинській області. Він зазначив, що «військові облаштували справді серйозні загородження, а місцева влада допомогла з камерами стеження»:

«Тут застосували і тепловізійні камери. Важливо, що за ділянками кордону можна спостерігати онлайн. Звісно кордон захищений і на Сумщині, і на Чернігівщині, і на Київщині, і на Житомирщині, і на Рівненщині».

Читайте також:

Досвід територіальної близькості з агресивним сусідом змушує держави мислити категоріями тотальної оборони. 
У колах світової фінансової та технологічної еліти сформувалася чітка стратегія порятунку на випадок глобального колапсу. 
30082026
Для археологів це роками виглядало майже моторошно: від людини, яка померла тисячі років тому, залишався скелет, а всередині черепа — дивовижно добре збережений мозок...
Історія знає чимало прикладів, коли критична інфраструктура міст раптово змінювала своє первісне призначення, щоб врятувати тисячі життів. 
На початку 20 століття архітектурне обличчя Києва формували переважно золоті бані церков та дзвіниць. Але у 1912 році над Хрещатиком височів силует, який змусив містян здивовано завмирати.