На висоті понад 29 кілометрів над суворими просторами Антарктиди, прилади, прикріплені до повітряної кулі NASA, зафіксували два дивні радіоімпульси. Як зазначає видання Livescience, ці сигнали надходили з-під поверхні льоду під несподіваним кутом близько 30 градусів. Згідно з діючими фізичними моделями, така траєкторія практично неможлива. Розрахунки показують, що сигнали мали б пройти тисячі миль крізь товщу гірських порід, перш ніж досягти поверхні. Однак відомо, що під час такої подорожі імпульси поглинаються породою, що робить їх невидимими для виявлення. Проте вони були зафіксовані.
Дослідницька група вже заглибилася у вивчення цієї аномалії, використовуючи дані обсерваторії П'єра Оже в Аргентині. Їхні перші висновки, опубліковані 27 березня в журналі Physical Review Letters, лише поглибили загадку.
«Це цікава проблема, тому що ми досі насправді не маємо пояснення того, що собою являють ці аномалії», – прокоментувала Стефані Віссел, фізик елементарних частинок та співавтор дослідження.
Ці загадкові сигнали вперше помітили завдяки проєкту ANITA. Уявіть собі величезну повітряну кулю NASA, до якої прикріплено 24 радіоантени. Цю кулю запустили високо в небо над Антарктидою, подалі від будь-яких радіоперешкод. Головна мета проєкту ANITA — вивчати нейтрино. Це крихітні частинки, які майже нічого не важать і не мають електричного заряду, тому їх дуже важко вловити. Через це їх часто називають «частинками-привидами». Але виявлені сигнали, скоріше за все, за висновками вчених не є нейтрино, адже згідно із загальним знаннями, якби ці сигнали були від нейтрино, вони б надходили зовсім під іншим кутом, а не під тим, що зафіксували — 30 градусів під поверхнею. Нові дослідження лише підтверджують, що нейтрино тут ні до чого.
А що ж це тоді таке? Вчені поки не можуть дати точної відповіді. Хтось припускає, що джерелом може бути темна матерія — невидима сутність, що становить близько 27% Всесвіту, але залишається маловивченою. Інші – що походження цих імпульсів може бути пояснене якоюсь поки що невідомою поведінкою радіохвиль. Тому науковці досі проводять дослідження.
Читай також: