Космічне сільське господарство: вперше в історії людства вчені виростили земні продукти на астероїдному ґрунті

Біологам вдалося проростити перець чилі, редиску та салат…

Нещодавно The Planetary Science Journal повідомив про досягнення біологів з Університету Північної Дакоти. Просто неймовірно, але Шеррі Файбер-Бейєр та її колегам вдалося проростити перець чилі, редиску та салат на імітаторі найпоширенішого типу астероїдів, що падають на Зеїлю – углистому хондриті.

«На Землі ми успішно вирощуємо їжу, і ми хочемо використовувати ці навички в наших зусиллях з дослідження космосу. Очевидно, що в космосі системи виробництва їжі на місці обмежені, і дослідники працюють над розробкою та вдосконаленням технологій космічного сільського господарства. У прагненні відправити людей у ​​космос нам залишається шукати шляхи забезпечення поживними речовинами, які зазвичай забезпечуються ґрунтами на Землі і не обов’язково є легкодоступними під час космічних місій», - кажуть вчені.

Звісно самого астероїдного ґрунту у біологів не було, тому вони створили штучні хондрити.  Це – найпоширеніший тип метеоритів, що падають на Землю і відрізняються особливо різноманітним складом: вуглець, азот, калій та фосфор, а іноді й прості органічні сполуки.

За словами біологів, рослини, які їм вдалося виростити на Землі, спочатку були вирощені на борту МКС. Вчені і надалі продовжуватимуть свою роботу вже з іншими рослинами. Також науковці кажуть, що ресурси, знайдені на Місяці чи Марсі, такі як вода, кисень, дейтерій, мінерали та CO 2 , можуть бути використані для створення ракетного палива, холодоагенту, інфраструктури та інструментів; допомога в життєзабезпеченні; і виробляти їжу.

«Хоча видобуток цих ресурсів в основному зосереджувався на Місяці та Марсі, не слід випускати з уваги більш багатий ресурс, зокрема навколоземні об’єкти (NEO)», - йде мова у статті.

Читайте також:

Фото: MarinaGerasimenko

Кінематограф та масова культура століттями нав'язували нам образ османського гарему як місця виключно для чуттєвих розваг та втіх правителя. Однак реальність султанського палацу Топкапи у Стамбулі мала зовсім інше значення.
В Османській імперії процес прийому їжі правителем нагадував суворий ритуал. Султани їли наодинці, у повній тиші, а рецепти улюблених страв охоронялися як найважливіші державні таємниці.
Життя в султанському гаремі часто уявляють як золоту клітку для безправних полонянок. Проте насправді це було не так. 
Поки звичайні мешканці Туреччини у 15-16 століттях харчувалися хлібом, водою та сочевицею, за мурами палацу Топкапи розгорталося справжнє кулінарне дійство. 
За масивними дерев’яними брамами стамбульського палацу Топкапи століттями вирувало життя, приховане від сторонніх очей. 
02092026
Уявіть римський бенкет: навколо столу лежать гості, спираючись на лівий лікоть, слуги подають страви, а вечеря триває годинами...