Уяви собі людину, яка за життя пережила два крайніх стани: спершу її називали карликом, а згодом — велетнем. Це не вигадка. Це доля Адама Райнера — єдиного в історії, хто побував по обидва боки межі зросту. Причиною всьому — акромегалія, рідкісне гормональне порушення, що може різко змінити пропорції тіла. Його історія — не просто медичний казус, а справжня драма організму, що втратив контроль.
- Хлопець, який залишився малим… аж до 26 років
Адам Райнер народився у 1899 році в Австро-Угорщині. В дитинстві ніщо не віщувало чогось надзвичайного — хіба що його зріст. До повноліття він доріс лише до 122 см, а отже, за медичними критеріями був карликом. Його не взяли до армії, бо він був надто малим. Але навіть у цьому стані щось здавалося дивним: у 18 років він носив взуття 43-го розміру, а вже за кілька років його нога виросла до 53-го.
У 26 років у його організмі щось «увімкнулося». І почався стрімкий ріст. Усього за шість років Райнер виріс на майже метр — до 2 метрів 18 сантиметрів. І це був ще не фінал. Зростання не припинялося. У лікарів не залишалося сумнівів: перед ними — унікальний випадок гігантизму, ймовірно, через пухлину гіпофіза, яка стимулювала надмірне вироблення гормону росту.
Попри операцію, яка мала зупинити цей процес, тіло Райнера не підкорилося. Він продовжував зростати й далі, хоча й повільніше. На момент смерті в 51 рік його зріст становив 2 метри 34 сантиметри.
- Гормон росту — будівельник і руйнівник
Що саме стало причиною такої драми? У центрі — соматотропний гормон, або гормон росту. Він виробляється гіпофізом — залозою, що сидить в глибині мозку. Саме він визначає, наскільки високим буде тіло, як формуватимуться м’язи, кістки, суглоби.
Але коли баланс порушується, наслідки можуть бути крайніми. Якщо гормону росту не вистачає — тіло залишається карликовим. Якщо ж його забагато — виникає гігантизм або акромегалія. В останньому випадку не лише змінюється зріст, а й деформуються обличчя, руки, стопи. Людина буквально змінюється на очах — іноді болісно і незворотно.
У випадку Адама Райнера все це відбулося протягом життя. У ньому одночасно існували два діагнози — і карликовість, і гігантизм. Це робить його унікальним у медичній історії.
- Ціна феномену
Але унікальність мала високу ціну. Гігантський зріст приніс Райнеру лише страждання. Його хребет деформувався — він мав кіфоз, через що ледве пересувався. До кінця життя він став прикутим до ліжка, втратив слух і осліп на одне око.
І все ж, медики до сьогодні вивчають його випадок. Бо він — доказ того, наскільки тонка межа між нормою і незбагненним збоєм у нашому тілі.
Читай також: