Китай буде вирощувати рослини та комах на Місяці

За даними ЗМІ, Китай має намір відправити зонд на далеку сторону Місяця цього року.

Нова космічна місія Chang'e 4 розпочнеться в червні, коли ракета Long March 4C розмістить зонд на відстані 60 000 км від Місяця. Другий запуск відправить посадковий ровер на далеку сторону Місяця.

Це буде перше приземлення на далекий невідомий бік Місяця, названий Південний Полюс-Айкенський басейн, величезний басейн в південній півкулі темної сторони Місяця, що простягається від Південного полюса до кратера Айткен.

Ровер також міститиме «набір садівників», щоб вивчати те, як рослини ростимуть на поверхні Місяця.


Китай також оголосив про запуск космічного зонду, щоб повернути зразки з Місяця. Місячний зон Chang'e-5 проходить фінальний раунд тестів і очікується, що він буде готовий для запуску з серпня 2018 року.

Цей запуск передбачає нові виклики для Китаю, зробивши його "одним з найбільш складних та важких космічних місій в Китаї.


Китай прагне направити зонд на темну сторону Місяця до кінця 2018 року, і сподівається доставити космонавтів на Місяць до 2036 року.

У січні космічне агентство Китаю оголосило про плани запустити дві місії на Марс і зонд до Юпітера.

Заступник директора Національної космічної адміністрації Китаю Ву Яньхуа заявив, що перший зонд буде відправлений на Марс до 2020 року.

За матеріалами the Daily Mail

Зараз важко уявити грудень без яскравих вогнів, святкових ярмарків та звичних кожному з дитинства мелодій. Але якщо відмотати час на тисячу років назад, у період розквіту княжого Києва, святкова картина була зовсім іншою. 
Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…