Тільки у відвертому інтерв’ю для #FootballHub: як Євген Коноплянка знайшов сили та енергію відновити свою кар’єру у Шальке!
– Вся Україна переживала за Ярмоленка та Коноплянку, чи перейдуть вони із чемпіонату України. Що можна сказати тим хлопцям, які застрягли в чемпіонаті України?
Я також переживав за Ярмоленка. Потім я вже перестав вірити, думав, все, якщо не зараз – то ніколи. Якщо не перейшов би, я би не вірив більше.
– В Європу не треба боятися йти?
Треба бути підготовленим психологічно в першу чергу. Якщо психологія ламається, важко вірити в чудо, цілі пропадають, все зникає. Мене врятувала моя сім’я. Без них я би зламався. Не знаю, що я з ним би зробив, з тренером. Добре, що все так закінчилось.
– Цього сезону ти вже повністю відчуваєш чемпіонат Німеччини. Тобі комфортно зараз?
Я не можу повністю сказати, чи мій це чемпіонат. Я радий, що граю тут, отримую додатковий досвід. Якщо порівнювати з чемпіонатом Іспанії – це зовсім різні речі. В Бундеслігу потрібно приїжджати з гирями на руках, щоб бути готовим до всіх поштовхів та ударів. Тут потрібно працювати і на захист, й на атаку. Я думаю, Ярмоленко вже з цим зустрівся. Тому що, якщо тут ти не добіг якихось 20 метрів, та заб’ють гол, або буде небезпечний момент, у наступній грі ти можеш не потрапити до 11 стартових гравців.
– Ти кажеш, що тут міцні захисники фізично.
Я просто знаю менталітет цих людей. Тренери дивляться, не як ти пробив: через себе, красиво, забив гол у порожні ворота, а ось що саме ти зробив: до атаки повернувся, забрав м’яч, по позиціям все правильно зайняв. В Іспанії люблять красу, щоб було багато голів, вони радіють цьому. А тут дисципліна в першу чергу.
– Що тобі ближче до душі?
Якщо ми гратимемо так, як зараз граємо, я готовий залишитись тут надовго. Приємно знати, що ти борешся за якісь місця, за Лігу Чемпіонів, Лігу Європи. Коли ми не граємо ніде, я сумую за футболом. За Європою дуже сумую. Бундесліга – це цікавий чемпіонат, але хочеться спробувати ще підняти над головою який-небудь кубок.
– Ти зрозумів, що Шальке – твоя команда, ти в ній залишаєшся. Німецьку вже почав вчити?
Коли я прийшов, у мене було бажання вчити. Дуже хотів спробувати, хоча розумів, що й слова сказати не можу. Наче непогано все йшло. Але коли перестав грати, мені перестали пояснювати ситуацію, я все перекреслив. Я не думав, що залишусь в Німеччині. Проте все дуже швидко змінилось, я навіть сам не встиг зрозуміти, що сталось. Я спробував знову почати вчити німецьку. Але то у мене не виходить, то мало часу. У мене двоє дітей, тренування двічі на день, потрібно добиратися з Дюсельдорфа до Гельзенкірхену... на тренування приїздиш за дві години, саме тренування дві години, плюс відновлення дві години. На базі я знаходжусь мінімум шість годин. І залишатися ще 2 години вчити німецьку? Це не життя, самі розумієте. Тому я одразу їду додому. Радий, що немає пресингу з боку тренера. Він пояснює нам англійською, німецькою, і всім все зрозуміло. І це супер! Що найголовніше? Пояснити футболісту, що від нього треба. І він це робить.
– В Чемпіонаті України ти був зіркою. Ти зараз в команді, де багато зірок, сильних футболістів, ти був лідером раніше, а тепер психологічно як тобі?
Зараз я почуваю себе дуже добре. Я готовий почувати себе так до кінця кар‘єри. Приносити користь команді, займати 2-3 місце. Я готовий бути не зіркою, а просто дуже важливим гравцем у команді.
Наскільки щасливий Євген Коноплянка у Бундеслізі, дивіться подробиці у відео!
Більше новин футболу шукайте на сайті #FootballHub або сторінках проекту в соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter і YouTube.