Дружина окупанта радить йому «показово застрелити одного із солдатів», аби навести лад у підрозділі

Складається критична ситуація щодо морального стану особового складу…

В перехопленій ГУР МО України розмові окупант і його дружина обговорюють методи наведення ладу у військовому підрозділі. Жінка розповідає про новини від спільного знайомого:

«Пишуть, що витиснули нас, три населених пункти зайняли».

Офіцер-рашист відповідає, що ці питання йому вже байдужі:

«Мені свої ішаки мізки виносять. Понабирали… Жалів… Тепер буду просто саджати. Просто доведу обстановку, хоча б. Хоч хтось знатиме, тому що все зависає і ніхто далі полку нічого не передає».

Пояснює, що склалась критична ситуація щодо морального стану підрозділу. На це дружина дає «практичну» пораду:

«Одного пристрелити показово, інші може позатикаються… Добра в тебе дружина. Як кажуть: бий своїх, щоб чужі боялись».

Який їхав, таку здибав. Лячно почути дітей цієї солодкої парочки рашистів.

Читайте також:

Ми звикли бачити його на стогривневій купюрі — суворого чоловіка у вишиванці під піджаком. Проте за цим канонічним образом ховається історія хлопця, чиї когнітивні здібності сьогодні назвали б надлюдськими. 
Сьогодні селище Сатанів — це синонім спокою, цілющої мінералки та тиші Медоборів. Проте варто копнути глибше, і ви опинитеся на дні Сарматського моря. 
16012026
Іноді природа створює об'єкти, що переживають цілі політичні епохи. Коли цей гігант лише починав свій шлях, світ жив зовсім іншими новинами, а сьогодні ми спостерігаємо за його фінальними аккордами через об’єктиви найсучасніших супутників.
Сотні мільйонів років тому карта нашого світу виглядала зовсім інакше. Там, де сьогодні золотяться українські пшеничні поля та височіють Карпати, котилися хвилі неозорого Сарматського моря. 
Азорські острови прийнято вважати одним із найпізніше заселених куточків Європи...
16012026
Робочий тиждень нарешті добігає кінця. Це ідеальний момент, щоб відкласти всі справи, витягнути ноги на дивані та просто натиснути кнопку на пульті.