Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років та інших штучно створених голодів. Ця дата була обрана як символ єднання нації у скорботі та пам’яті. Встановлення цього дня наголошує на необхідності збереження історичної правди про трагедію, яка зачепила майже кожну українську родину.
Голодомор 1932–1933 років був не випадковим явищем, а цілеспрямованою політикою, розробленою радянською владою для знищення українського народу та національної самосвідомості. За словами директора Музею Голодомору-геноциду Дмитра Білого, Ленін розглядав Україну, в першу чергу, як продовольчу базу. Україна, з її родючими землями, була ключовою для амбіцій радянського керівництва. Однак боротьба за свободу та антирадянські настрої українців робили їх ворогами СРСР.
«Україна та Кубань – це були найбільш антирадянські регіони. Радянській владі треба було їх приборкати, а найкращий засіб для цього – це голод. Голодна людина не може чинити спротив», – пояснив в проєкті «Загублений світ» Дмитро Білий.
Мета радянської влади була багатогранною: знищення української національної ідентичності, приборкання селянства та фінансування промислових амбіцій держави.
«Що зробили більшовики у 1921–1923 роках? Вони фактично намагалися за рахунок вивозу збіжжя і продовольства з України рятувати центральну росію та поволжя. Це показало більшовикам, що їжу можна використовувати як зброю», - розповів досліднику історії Акіму Галімову директор держархіву СБУ Андрій Когут.
Уже в 1932 році ця тактика була використана в повній мірі. Селянам забороняли залишати зерно для себе, їхні господарства піддавалися обшукам і конфіскаціям.
«Ідея була в тому, щоб за рахунок села, за рахунок людських життів, профінансувати створення військових заводів, розбудувати армію та важку індустрію», – підкреслив Когут.
На додаток до штучного голоду, радянська влада проводила репресії, спрямовані на знищення національної свідомості.
«З літа 1937 року радянські органи державної безпеки почали проводити репресивні акції по національних лініях. Найбільше постраждали німці, поляки, греки, латиші та українці», - розповів досліднику історії Акіму Галімову історик Олег Бажан.
«День пам’яті жертв Голодоморів» – це не лише про скорботу, але й про важливість пам’ятати, чому це стало можливим. Збереження історичної правди – ключ до недопущення подібних трагедій у майбутньому. Адже кремлівський режим сьогодні, знищуючі зерно України, намагається створити новий Голодомор, але вже в планетарних масштабах.
Читай також: