Але сучасна наука дедалі частіше ставить під сумнів цю думку. Дослідники припускають, що головна причина вікових змін може ховатися не в незворотному руйнуванні організму, а в збоях роботи клітин, які потенційно можна виправити.
Одним із прихильників цієї теорії є гарвардський генетик Девід Сінклер. На його думку, ДНК людини з віком не втрачає інформацію. Проблема виникає тоді, коли клітини починають неправильно «читати» закладені в них інструкції. Через ультрафіолетове випромінювання, стрес, радіацію та інші чинники спеціальні білки змушені постійно ремонтувати пошкодження ДНК. Після цього вони не завжди повертаються до своїх звичних функцій, і клітини поступово втрачають здатність працювати так, як повинні.
Сам учений порівнює цей процес із подряпаним компакт-диском. Музика на ньому нікуди не зникає, однак програвач уже не може відтворити її без помилок. Так само і ДНК зберігає генетичний код, але клітини починають неправильно виконувати свої завдання.
Перші результати вже виглядають багатообіцяючими. Під час експериментів на мишах дослідникам вдалося повернути клітини ока до молодшого стану. Пошкоджені зорові нерви почали відновлюватися, а тварини з глаукомою частково повернули собі зір. Саме це дослідження свого часу стало однією з головних тем авторитетного журналу Nature.
Втім, науковці закликають не поспішати з висновками. Старіння — надзвичайно складний процес, у якому беруть участь десятки механізмів. Окрім епігенетичних змін, на організм впливають запалення, пошкодження ДНК, скорочення теломер, порушення роботи мітохондрій та інші фактори. Тому універсального способу зупинити старіння поки що не існує.
Сам Девід Сінклер вважає, що найбільшу користь сьогодні приносять зовсім не дорогі технології. Він радить регулярно займатися фізичною активністю, не курити, харчуватися переважно рослинною їжею та уникати переїдання. На думку вченого, помірне обмеження калорій і контрольований стрес для організму — наприклад, тренування чи сауна — активують природні механізми захисту клітин.
Дослідники переконані, що найближчими роками подібні технології можуть допомогти лікувати вікові захворювання, відновлювати пошкоджені тканини та покращувати якість життя людей. Мета науки полягає не в пошуках безсмертя, а в тому, щоб якомога довше зберігати здоров'я та активність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Земля як локатор: як козацькі методи розвідки надихнули на створення сучасних вібродатчиків?
- Немовля у печі: як моторошний прадавній український ритуал випередив сучасну неонатологію?
- Від «чайок» до Sea Baby: як винаходи козаків надихають сучасні військові технології?