Але у 1960-х роках цей девайс викликав у колег його творця хіба що скептичні посмішки. Навіщо контролеру дерево? Чому кнопка лише одна?
Перший робочий прототип, створений у 1964 році, взагалі нагадував шматок бруса, з якого поспіхом змайстрували дитячу іграшку. Творцем пристрою став американський інженер Дуглас Енгельбарт із Стенфордського дослідницького інституту (SRI). Тоді обчислювальні машини займали цілі кімнати, а керували ними за допомогою перфокарт або громіздких текстових команд. Енгельбарт хотів спростити це.
В офіційному патенті US3541541, який винахідник подав у 1967 році (і отримав лише у 1970-му), девайс названо сухо: «Індикатор X-Y позиції для дисплейної системи».
Корпус першої миші вирізали звичайного шматка червоного дерева. Вибір матеріалу не мав жодного сакрального змісту — це був просто найдешевший і найшвидший спосіб зібрати тестовий макет у лабораторії з обмеженим бюджетом.
Всередині конструкції ховалися два металеві диски:
- один відповідав за рух по горизонталі;
- інший фіксував вертикальні переміщення.
Коли користувач рухав цю коробку по столу, диски крутилися, а система переводила механічний рух у переміщення крапки на моніторі. Складні схеми всередині, груба деревина ззовні.
Чому кнопка була лише одна?
На першому робочому зразку встановили лише одну кнопку — велику, круглу, яскраво-червону. Вона більше нагадувала кнопку тривоги, ніж елемент керування.
Сам Енгельбарт пізніше згадував, що це не було свідомим філософським рішенням чи прагненням до мінімалізму. Розробники хотіли розмістити три або навіть п'ять кнопок, щоб закріпити за кожною окрему команду. Але габарити тогочасних мікроперемикачів просто не дозволили вмістити більше деталей у тісний дерев'яний корпус. Для перевірки того, чи взагалі працює ідея з координатами, вистачило й одного перемикача.
Легенда про хвіст
Популярна версія каже: пристрій назвали «мишею», бо товстий кабель виходив із задньої частини корпусу і нагадував хвіст гризуна.
Це справді так, але з практичної точки зору це виявилося незручно. Під час тестувань кабель постійно плутався під рукою та заважав рухати коробку. Тому в наступних модифікаціях дріт перенесли на передню панель. Проте прізвисько, яке народилося в стінах лабораторії SRI, виявилося надто життєздатним. Назва «миша» потрапила спочатку в робочі звіти, а потім — у світову історію.
Широкій публіці винахід показали 9 грудня 1968 року на масштабній презентації в Сан-Франциско. Цей день увійшов в історію IT як «Мати всіх презентацій». Енгельбарт тоді продемонстрував не лише мишу, а й перші текстові редактори, гіперпосилання та навіть прототип відеозв'язку.
Сам винахідник не заробив на мишці мільйонів. Термін дії його патенту закінчився у 1987 році — якраз перед тим, як персональні комп'ютери стали масовими, а компанії на кшталт Apple та Microsoft перетворили непоказну дерев'яну коробку на стандарт для всього світу.
Читай також: