Саме таку технологію представили вчені з Массачусетського технологічного інституту. Вони створили надтонку плівку, яка майже не додає ваги поверхні, але здатна виробляти значну кількість електроенергії.
Головна особливість розробки — її товщина. Новий фотоелемент тонший за людську волосину, майже у 100 разів легший за традиційні сонячні панелі та, за словами дослідників, може генерувати до 18 разів більше енергії на одиницю ваги.
На відміну від звичайних кремнієвих панелей, які потребують скла та масивної алюмінієвої рами, нову систему створили за допомогою спеціального електронного чорнила. Його наносять методом, схожим на трафаретний друк, після чого надтонкий фотоелемент можна легко відокремити від основи та закріпити практично на будь-якому матеріалі.
Під час випробувань технологія показала вражаючі результати. Самостійна плівка виробляла до 730 ватів енергії на кілограм, а після кріплення до надміцної тканини Dyneema — близько 370 ватів на кілограм. Такі показники значно перевищують можливості традиційних сонячних батарей.
Нова розробка відкриває широкі перспективи використання. Плівку можна встановлювати:
- на туристичних наметах для автономного живлення;
- на вітрилах човнів;
- на крилах дронів, щоб збільшити дальність польоту;
- у районах стихійних лих, де потрібно швидко забезпечити людей електроенергією.
Дослідники вважають, що така технологія може зробити сонячну енергетику набагато доступнішою та мобільнішою. Якщо розробку вдасться масштабувати для масового виробництва, у майбутньому джерелом електрики можуть стати поверхні, які сьогодні здаються для цього абсолютно непридатними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Земля як локатор: як козацькі методи розвідки надихнули на створення сучасних вібродатчиків?
- Немовля у печі: як моторошний прадавній український ритуал випередив сучасну неонатологію?
- Від «чайок» до Sea Baby: як винаходи козаків надихають сучасні військові технології?