Здається логічним: потягнув м’яз, перевантажив хребет — і ось він, дискомфорт. Але інколи спина бере на себе роль сигнальної системи організму і повідомляє про проблеми значно серйозніші, ніж перенапруження. Зокрема — про стан серця.
Неврологи та терапевти давно звернули увагу: не кожен біль у спині має м’язове або ортопедичне походження. У деяких випадках він пов’язаний із внутрішніми органами, адже вони «під’єднані» до певних ділянок тіла через спинномозкові нерви. Саме тому порушення в роботі серця, шлунка, нирок або кишечника можуть відчуватися зовсім не там, де ми очікуємо.
Особливо насторожує біль у верхній частині спини та між лопатками. Ця зона часто асоціюється з перенавантаженням м’язів, але інколи саме тут проявляються серцеві проблеми. Дискомфорт може бути тупим, пекучим, відчуватися як тиск або важкість. Він здатен віддавати в грудну клітку, шию, плечі чи руки, що ускладнює самостійну оцінку ситуації.
Механізм такого болю пояснюється просто: серце і певні ділянки спини іннервуються одними й тими ж нервовими шляхами. Коли серцевий м’яз страждає від нестачі кисню або порушення кровообігу, мозок може «помилково» проєктувати сигнал болю на спину. Особливо часто таке трапляється у жінок, людей старшого віку та пацієнтів із цукровим діабетом — у них серцеві симптоми нерідко мають нетиповий вигляд.
Водночас біль між лопатками має й багато інших причин. Тривале сидіння, неправильна постава, спазми трапецієподібних і ромбоподібних м’язів, остеохондроз грудного відділу хребта або наслідки травм — усе це поширені джерела дискомфорту. Саме тому лікарі завжди оцінюють не лише локалізацію болю, а й супутні симптоми.
Тривожними сигналами вважаються раптовий початок болю, відчуття тиску в грудях, задишка, холодний піт, нудота, запаморочення. У таких випадках зволікати небезпечно — потрібна негайна медична допомога. Лікарі проводять ЕКГ, аналізи крові та інші дослідження, щоб виключити або підтвердити серцеву причину.
Окрім серця, біль у спині може вказувати на проблеми з легенями, аортою, стравоходом, підшлунковою залозою або нирками. Саме тому самодіагностика часто заводить у глухий кут. Комплексний підхід — збір анамнезу, огляд, інструментальні та лабораторні методи — дозволяє зрозуміти справжнє джерело болю.
Лікування напряму залежить від причини. Якщо йдеться про м’язово-скелетні порушення, допомагають фізіотерапія, лікувальна гімнастика, корекція постави та зміна щоденних звичок. Коли ж проблема криється в серці або інших внутрішніх органах, ключовим стає своєчасне втручання профільних спеціалістів.
Біль у спині — це не завжди питання хребта чи м’язів. Іноді за ним стоять процеси, що потребують негайної уваги, зокрема з боку серцево-судинної системи. Уважне ставлення до сигналів тіла та своєчасна консультація з лікарем допомагають уникнути серйозних ускладнень. Організм рідко подає знаки без причини — важливо навчитися їх правильно читати. А для цього треба вчасно звертатись до лікарів.
Читай також: