Вони скоїли тяжкі злочини. Їм виносили вирок "Іменем України", а тепер вони опинилися в'язнями "ДНР-ЛНР". Мова про засуджених, що відбувають покарання у виправних колоніях, розташованих на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Таких закладів зараз майже тридцять, і скільки в них перебуває ув'язнених, не знає ніхто. Україна фактично припинила фінансування цих в'язниць, а місцевій владі окупованих територій вони й поготів не потрібні.
За інформацією, що просочується з-за гратів ОРДЛО, в'язні місцевих колоній опинились фактично у стані рабів. Їхня буденність сьогодні – це постійні побої та катування, нестача їжі, відсутність елементарних санітарних зручностей, рабська праця на найнебезпечніших об'єктах "сірої" зони і постійна загроза розстрілу за будь-що, що може не сподобатись новим тюремникам.
Журналіст Люстратора Майя Мірошниченко провела власне розслідування, щоб дізнатися, як у в'язницях "ЛНР – ДНР" намагаються вижити українські в'язні. В основі її розповіді - доля засудженого до 5 років позбавлення волі за грабіж. Після року рабської праці і нещадних катувань чоловікові пощастило втекти з окупованої території і повернутися до родини на Кіровоградщину. Він ладен відсидіти належний йому термін в українській в'язниці, але й з цим виникають проблеми. Адже фактично, чоловік є втікачем.
Як в'язнів ОРДЛО перетворюють на рабів? Чому Україна фактично залишила своїх в'язнів напризволяще? Скільки з них хочуть повернутися в Україну і відбувати термін тут? Дивіться більше в ефірі програми Люстратор. Спецпроект у неділю, 3 липня, о 12:00 на каналі 2+2.
У попередніх випусках програми Люстратор 7.62:
Донецький аеропорт. Несплачений борг
Яка доля чекає малолітніх злочинців після звільнення?
Дебальцеве. Бойове братство