Ірпінь – останній рубіж: на захист Києва під час повномасштабного наступу рф, як і сто років тому, стали військові студенти

Крути. Гостомельський рубіж

Історія повторюється…

Бій під Крутами. Трохи більше ста років тому Київ прощався зі студентами, які стали на його захист під час московської навали 1918 року. Тоді загинуло від 70 до 100 бійців Української Республіки, у той час як втрати більшовиків склали близько 300 людей. Бій під Крутами, який тривав п’ять годин, затримав московитів на кілька днів. Загиблих під Крутами юнаків поховали, як героїв, на Аскольдовій могилі.

«Це місце, куди з усього Києва стікались люди, аби попрощатися зі своїми захисниками. Тому кожного року, на річницю пам’яті, на могилі можна побачити сотні живих квітів. Ми щороку згадуємо хлопців, які боронили наше місто понад сто років тому. Ми зараз, в тому числі, воюємо і за них», - каже голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.  

Тоді основу загону під Крутами складали курсанти новоствореного військового училища ім. Богдана Хмельницького. Багато з них віддали життя за свою Батьківщину аби московська орда не загарбала її. Так само, як і сто років тому, на захист Києва під час повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році стали і курсанти військових інститутів. Разом із мирними жителями студенти захищали річку Ірпінь, яка стала останнім рубежем для російських військ перед головною їхньою метою – захопленням столиці. І подвиг сучасних молодих українців не менш вартісний, ніж тих, кого зараз ми щороку вшановуємо вже більше ста років.

«Для мене були певні хвилювання, адже інститут, по своєму призначенню, готує спеціалістів-інтелектуалів (сучасна розвідка, радіоелектронна протидія та інше). А задача була поставлена захищати Батьківщину із зброєю у руках, у прямому сенсі», - згадує генерал-майор, начальник Житомирського військового інституту ім.Сергія Корольова Олександр Левченко.

Як відбирали та готували молодь? Чому вирішили залучити студентів? Які у юних захисників були задачі? А також – чим відрізнялась московська навала сто років тому і зараз? Як згадують битву під Крутами її учасники? Усі ці приголомшливі подробиці та ексклюзивні кадри ви зможете побачити у повторі документальному проєкту «Крути. Гостомельський рубіж» під час інформаційного марафону «Єдині новини». Слідкуйте за новинами.

Читайте також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.